імматрикулювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
(включити до списків) [книжн.]

Словник відмінків

Інфінітив імматрикулюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   імматрикулю́ймо
2 особа імматрикулю́й імматрикулю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа імматрикулюва́тиму імматрикулюва́тимемо, імматрикулюва́тимем
2 особа імматрикулюва́тимеш імматрикулюва́тимете
3 особа імматрикулюва́тиме імматрикулюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа імматрикулю́ю імматрикулю́ємо, імматрикулю́єм
2 особа імматрикулю́єш імматрикулю́єте
3 особа імматрикулю́є імматрикулю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
імматрикулю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. імматрикулюва́в імматрикулюва́ли
жін. р. імматрикулюва́ла
сер. р. імматрикулюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
імматрикулюва́вши