-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив іменува́тися, іменува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   імену́ймося, імену́ймось
2 особа імену́йся, імену́йсь імену́йтеся, імену́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа іменува́тимуся, іменува́тимусь іменува́тимемося, іменува́тимемось, іменува́тимемся
2 особа іменува́тимешся іменува́тиметеся, іменува́тиметесь
3 особа іменува́тиметься іменува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа імену́юся, імену́юсь імену́ємося, імену́ємось, імену́ємся
2 особа імену́єшся імену́єтеся, імену́єтесь
3 особа імену́ється імену́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
імену́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. іменува́вся, іменува́всь іменува́лися, іменува́лись
жін. р. іменува́лася, іменува́лась
сер. р. іменува́лося, іменува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
іменува́вшись

Словник синонімів

НАЗИВА́ТИСЯ (мати, носити те чи інше ім’я, назву; характеризуватися яким-небудь словом, позначенням), ЗВА́ТИСЯ, ІМЕНУВА́ТИСЯкнижн.; ПРОЗИВА́ТИСЯрозм.,УЗИВА́ТИСЯ[ВЗИВА́ТИСЯ]розм. рідше (мати, носити те чи інше ім’я, назву). - Док.: назва́тися, прозва́тися. - Що ж воно таке? - Термометром називається, - каже (М. Коцюбинський); Поволі відчайдушна степова вольниця виросла в могутню військово-господарську громаду, що.. назвалася Січчю Запорозькою (С. Добровольський); Він нам хотів про все те розказати, але у нас те все ніяк не зветься - казав "чужий", нема в нас слів таких (Леся Українка); - Та нам однаково, хто ви та як прозиваєтесь (Л. Яновська); - А як же тепер ваш хутір чи селище прозивається? І досі "Америкою"? - запитав Яремчук (І. Цюпа).