іменований 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний імено́ваний імено́вана імено́ване імено́вані
родовий імено́ваного імено́ваної імено́ваного імено́ваних
давальний імено́ваному імено́ваній імено́ваному імено́ваним
знахідний імено́ваний, імено́ваного імено́вану імено́ване імено́вані, імено́ваних
орудний імено́ваним імено́ваною імено́ваним імено́ваними
місцевий на/в імено́ваному, імено́ванім на/в імено́ваній на/в імено́ваному, імено́ванім на/в імено́ваних