-1-
іменник середнього роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний іме́ння іме́ння
родовий іме́ння іме́нь
давальний іме́нню іме́нням
знахідний іме́ння іме́ння
орудний іме́нням іме́ннями
місцевий на/в іме́нні, іме́нню на/в іме́ннях
кличний іме́ння* іме́ння*

Словник синонімів

ІМ’Я́ (особиста назва людини та тварини), ІМЕ́ННЯ[ЙМЕ́ННЯ], НАЙМЕ́ННЯ, НАЙМЕНУВА́ННЯ, НА́ЗВИСЬКОрозм.; КЛИ́ЧКА (у тварин). За мостом наздогнала її [Килину] машина і її покликали на ім’я (Є. Гуцало); Є в Києві чоловік, на ймення Кирило, на прізвище Кожум’яка (казка); Була там молодичка, Саломея наймення їй, - покинула дітей і чоловіка (Леся Українка); Маю труднощі при перевірці, як котра дитина називається. Інші бачу назвиська в метриці, а зовсім інші жінки дають (Уляна Кравченко); Катерина Мироненко чистить і полірує до мармурового блиску попелясту сименталку на кличку Дрофа (І. Волошин). - Пор. 1. на́зва.