ілюзо́рний
1
прикметник
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ілюзо́рний | ілюзо́рна | ілюзо́рне | ілюзо́рні |
| родовий | ілюзо́рного | ілюзо́рної | ілюзо́рного | ілюзо́рних |
| давальний | ілюзо́рному | ілюзо́рній | ілюзо́рному | ілюзо́рним |
| знахідний | ілюзо́рний | ілюзо́рну | ілюзо́рне | ілюзо́рні |
| орудний | ілюзо́рним | ілюзо́рною | ілюзо́рним | ілюзо́рними |
| місцевий | на/в ілюзо́рному, ілюзо́рнім | на/в ілюзо́рній | на/в ілюзо́рному, ілюзо́рнім | на/в ілюзо́рних |
ПРИМА́РНИЙ (який не відповідає дійсності, не існує насправді), ОМА́НЛИВИЙ, ОМА́ННИЙ, ОБМА́НЛИВИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ, НЕРЕА́ЛЬНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ЕФЕМЕ́РНИЙ, ІЛЮЗО́РНИЙ (який тільки здавався справжнім, реально існуючим). Ніччю все здається чужим і примарним (Ю. Яновський); Рослини співіснують - це, так би мовити, стан миру. Проте він триває недовго, та й, зрештою, мир цей оманливий (з журналу); Не одне покоління алхіміків змарнувало своє життя на пошуки оманного філософського каменя (з журналу); Закортіло ще йому воювати.. за обманливу, як потім виявилося, землю і волю (П. Козланюк); - Живу я в Гомін-Цибулі, щодня стою за прилавком. А іноді здається, наче в мене це якесь несправжнє життя, якась копія (Є. Гуцало); Ми пообідаємо і довго бродитимемо містом... Все буде казковим і нереальним (В. Дрозд); Це були.. гасла облудних буржуазних "свобод", але в затхлих умовах Галичини навіть вони пролунали як удари вічового дзвону (П. Колесник); [Маруся:] Гріхи миру.. затягли свою неодрадную пісню про давнє щастя, будять химерну надію вернути його знову (Панас Мирний); Ця впевненість часто буває ілюзорною, бо й у похилому віці ми інколи робимо ті ж самі помилки, які робили в зелені юнацькі роки (Л. Дмитерко). - Пор. 1. нереа́льний.