іллокутивний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний іллокути́вний іллокути́вна іллокути́вне іллокути́вні
родовий іллокути́вного іллокути́вної іллокути́вного іллокути́вних
давальний іллокути́вному іллокути́вній іллокути́вному іллокути́вним
знахідний іллокути́вний іллокути́вну іллокути́вне іллокути́вні
орудний іллокути́вним іллокути́вною іллокути́вним іллокути́вними
місцевий на/в іллокути́вному, іллокути́внім на/в іллокути́вній на/в іллокути́вному, іллокути́внім на/в іллокути́вних