-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | іконопи́сець | іконопи́сці |
| родовий | іконопи́сця | іконопи́сців |
| давальний | іконопи́сцеві, іконопи́сцю | іконопи́сцям |
| знахідний | іконопи́сця | іконопи́сців |
| орудний | іконопи́сцем | іконопи́сцями |
| місцевий | на/в іконопи́сцеві, іконопи́сці, іконопи́сцю | на/в іконопи́сцях |
| кличний | іконопи́сцю | іконопи́сці |
Словник синонімів
ІКОНОПИ́СЕЦЬ (той, хто малює ікони), БОГОМА́З, ІКО́ННИК, ІЗОГРА́Ф заст. Коли іконописець завершував свій твір, він не знав його дальшої долі (з журналу); А, може, того Миколая малювали богомази з такого діда, як Сахрон (І. Цюпа); В Наталівці мені довелося побачити багато старовинних чудових ікон.. Чи тут приклали руку володимирські богомази, чи потрудився майстер з Чернігова, працював над дошкою московський ізограф, чи вклав усе своє уміння новгородський іконник (з журналу)