-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | іко́нник | іко́нники |
| родовий | іко́нника | іко́нників |
| давальний | іко́нникові, іко́ннику | іко́нникам |
| знахідний | іко́нника | іко́нників |
| орудний | іко́нником | іко́нниками |
| місцевий | на/в іко́нникові, іко́ннику | на/в іко́нниках |
| кличний | іко́ннику | іко́нники |
Словник синонімів
ІКОНОПИ́СЕЦЬ (той, хто малює ікони), БОГОМА́З, ІКО́ННИК, ІЗОГРА́Ф заст. Коли іконописець завершував свій твір, він не знав його дальшої долі (з журналу); А, може, того Миколая малювали богомази з такого діда, як Сахрон (І. Цюпа); В Наталівці мені довелося побачити багато старовинних чудових ікон.. Чи тут приклали руку володимирські богомази, чи потрудився майстер з Чернігова, працював над дошкою московський ізограф, чи вклав усе своє уміння новгородський іконник (з журналу)