-1-
дієслово недоконаного виду
(про характер вимови)

Словник відмінків

Інфінітив і́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   і́каймо
2 особа і́кай і́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа і́катиму і́катимемо, і́катимем
2 особа і́катимеш і́катимете
3 особа і́катиме і́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа і́каю і́каємо, і́каєм
2 особа і́каєш і́каєте
3 особа і́кає і́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
і́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. і́кав і́кали
жін. р. і́кала
сер. р. і́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
і́кавши
-2-
дієслово недоконаного виду
(гикати)

Словник відмінків

Інфінітив і́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   і́каймо
2 особа і́кай і́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа і́катиму і́катимемо, і́катимем
2 особа і́катимеш і́катимете
3 особа і́катиме і́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа і́каю і́каємо, і́каєм
2 особа і́каєш і́каєте
3 особа і́кає і́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
і́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. і́кав і́кали
жін. р. і́кала
сер. р. і́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
і́кавши

Словник відмінків

Інфінітив іка́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   іка́ймо
2 особа іка́й іка́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа іка́тиму іка́тимемо, іка́тимем
2 особа іка́тимеш іка́тимете
3 особа іка́тиме іка́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа іка́ю іка́ємо, іка́єм
2 особа іка́єш іка́єте
3 особа іка́є іка́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
іка́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. іка́в іка́ли
жін. р. іка́ла
сер. р. іка́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
іка́вши

Словник синонімів

ГИКА́ТИ[ІКА́ТИ] (видавати уривчасті звуки внаслідок мимовільних скорочень діафрагми), ЩИ́КАТИдіал.; КЕ́ВКАТИрозм. (видавати звуки, схожі на гикавку). - Док.: гикну́ти[ікну́ти], ке́вкнути. Вульф раптом зблід і почав нервово гикати (В. Кучер); Терентій гучно гикнув: - Гик! (О. Довженко); [Ага:] В купе проти мене сидів якийсь неприємний тип, весь час дивився на мене й ікав (О. Корнійчук); Ленько і Сенько, щикаючи і дрижачи від студені, поплелися боком під ліс (І. Франко); Як махнув [Тимоха] під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнула (А. Свидницький).