-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ізолюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ізолю́ймо
2 особа ізолю́й ізолю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ізолюва́тиму ізолюва́тимемо, ізолюва́тимем
2 особа ізолюва́тимеш ізолюва́тимете
3 особа ізолюва́тиме ізолюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа ізолю́ю ізолю́ємо, ізолю́єм
2 особа ізолю́єш ізолю́єте
3 особа ізолю́є ізолю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ізолю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ізолюва́в ізолюва́ли
жін. р. ізолюва́ла
сер. р. ізолюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ізольо́ваний
Безособова форма
ізольо́вано
Дієприслівник
ізолюва́вши

Словник синонімів

ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (переривати зв’язок, зв’язки між ким-, чим-небудь),ІЗОЛЮВА́ТИ, ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІД’Є́ДНУВАТИ, ВІДЛУЧА́ТИрідше,ВІДРИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДЛУ́ЧУВАТИрідше,ВІДОСО́БЛЮВАТИрідше. - Док.: відокре́мити, ізолюва́ти, відділи́ти, від’єдна́ти, відлучи́ти, відірва́ти, відколо́ти, відгороди́ти, відосо́бити. Я народився на землі Від батька, що орав ту землю. Ніколи я не відокремлю Себе від хлопської ріллі (Д. Павличко); Він [письменник] не ізолює себе від життя ніколи (Ю. Смолич); Не відділяймо слова від діла (М. Коцюбинський); - Переживу. Аби тільки дітей од мене не відлучали! (Ю. Яновський); Не відривати теорії від практики; Натиск на неї [церкву] мав полягати в тому, щоб відколоти від релігійної громади сотню чоловік (І. Микитенко); Не відособлювати громадську роботу від господарської.