ізнятий 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ізня́тий ізня́та ізня́те ізня́ті
родовий ізня́того ізня́тої ізня́того ізня́тих
давальний ізня́тому ізня́тій ізня́тому ізня́тим
знахідний ізня́тий, ізня́того ізня́ту ізня́те ізня́ті, ізня́тих
орудний ізня́тим ізня́тою ізня́тим ізня́тими
місцевий на/в ізня́тому, ізня́тім на/в ізня́тій на/в ізня́тому, ізня́тім на/в ізня́тих