із 1 значення

-1-
прийменник
незмінювана словникова одиниця

Словник антонімів

БЕЗ З(ІЗ, ЗІ, ЗО)
1. Прийменник, який уживається з род. в. і вказує на відсутність кого-, чого-н. Прийменник, який вживається з оруд. в. і вказує на наявність кого-, чого-н.
Без сім’ї, без товариша, без дружини, без пояса, без сумки ~  із сім’єю, з товаришем, з дружиною, з поясом, з сумкою.
2. У сполученні з абстрактними іменниками переважно із значенням дії, стану
Діти взялися за роботу з натхненням, і не було серед них байдужих. Вони розуміли, що без захоплення працювати нецікаво (З газет)
 Працювати без радості,без відпочинку ~ працюватиз радістю,з відпочинком.
В(У, ВО, УВ, ВВІ, УВІ, ВІ) З(ІЗ, ЗІ, ЗО)
Прийменник, вживається із знах. в. і місц. в. і вказує на напрямок руху. Прийменник, вживається із род. в. і вказує на просторові відношення, напрямок руху.
Увійти в хату ~  вийти з хати; заїхати в гараж ~  виїхати з гаража; скочити у воду ~  вилізти з води; нести в будинок ~  винести з будинку; сидіти в окопах ~  вилізати з окопів; лежати в колисці ~  узяти з колиски.
З кутка в куток по бліндажу не ходив, а майже бігав "хазяїн" - гвардії підполковник Самієв (О. Гончар).
НА З(ІЗ, ЗО, ЗІ)
Прийменник, який вживається із знах. в. і визначає просторові відношення при позначенні місця, предмета, істоти, на які спрямовується дія з метою розміщення. Прийменник, який вживається з род. в. і визначає просторові відношення при позначенні місця, предмета, істоти, з поверхні яких відокремлюється що-н.
Вилізти на що-н. ~  злізти з чого-н.; сісти на щось ~  піднятися з чогось; одягнути шапку на голову ~  зняти шапку з голови.
Зі школи на майдан вибігала дітвора (А. Головко).