БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬрозм., ДУ́РОЩІмн., розм., ДУРНИ́ЦЯрозм., ГЛУ́ПСТВОзаст., ІДІОТИ́ЗМпідсилрозм., ІДІО́ТСТВОрідше,БО́ЗНА-ЩОпідсил.розм., КА́ЗНА-ЩОпідсил.розм.,ЧО́РТЗНА-ЩОпідсил. фам.На її думку, їхати йому додому - це дурниця, страшенна дурниця: рік тут один зостався. Безглуздя це! І говорити про це нема чого (А. Головко); Він уперто відганяв думку, що це ж нісенітниця - шукати безвісти пропалу двадцять років тому людину саме серед цієї купки людей (Л. Смілянський); - І я теж на боці Віктора. Але він наробив зайве. Дурість, власне кажучи (П. Автомонов); Гаврюша цілком погодився з Артемом. Звичайно, пропустити таку погодку було б "неприпустиме глупство" (А. Головко); - Звичайно, це ідіотизм .., - подумав [Андрій] в ту ж мить. - Показувати перед Марією свою владу...(Ю. Бедзик); - Книжка написана зовсім не для того; .. треба вчитися арихметики, а ви казна-що витіваєте (С. Васильченко); - Соломіє! Ти чортзна-що робиш: ллєш воду в криницю, неначе в криниці води мало і без того, - сказала Маруся (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. безу́мство.