-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | і́дол | і́доли |
родовий | і́дола | і́долів |
давальний | і́долові, і́долу | і́долам |
знахідний | і́дола | і́долів |
орудний | і́долом | і́долами |
місцевий | на/в і́долові, і́долі | на/в і́долах |
кличний | і́доле | і́доли |
Словник синонімів
І́ДОЛ (статуя, якій язичники поклонялися як божеству), КУМИ́Р, БОЖО́К, БОВВА́Н заст., ІСТУКА́Н рідше. Століттями десь на кургані в степу стояла [камінна баба] - ідолом скіфським чи половецьким (О. Гончар); [Годвінсон:] Що Моїсей зробив з кумиром золотим? [Метью Фільдінг:] Спалив його і потім дав ідолотворцям випить (Леся Українка); Це був африканський божок, майстерно зроблений з чорного дерева (Л. Дмитерко); Перед бовваном різьбленим, на знак невблаганного гніву Зброю несуть (М. Зеров); Із Новгорода народ До бережних іде висот, Високий там стоїть курган, На нім священний істукан (переклад М. Рильського)
І́ДОЛ (той, хто або те, що є предметом схиляння, захоплення, обожнення), КУМИ́Р, БОЖЕСТВО́ заст., БОЖО́К заст. Він.. був ідолом для всіх сусідських панів (І. Нечуй-Левицький); І хоча невмолимий час теж наклав на нього свою печать, Демон усе ще залишався кумиром місцевих дам (П. Кочура); [Милевський (витягає білета і подає їй):] Чим маю вмилостивити розгніване божество? (Леся Українка); - Вона зрозуміє, нарешті, підлість свого недавнього божка і викине його на смітник (В. Гжицький)