-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний і́дол і́доли
родовий і́дола і́долів
давальний і́долові, і́долу і́долам
знахідний і́дола і́долів
орудний і́долом і́долами
місцевий на/в і́долові, і́долі на/в і́долах
кличний і́доле і́доли

Словник синонімів

І́ДОЛ (статуя, якій язичники поклонялися як божеству), КУМИ́Р, БОЖО́К, БОВВА́Нзаст.,ІСТУКА́Нрідше.Століттями десь на кургані в степу стояла [камінна баба] - ідолом скіфським чи половецьким (О. Гончар); [Годвінсон:] Що Моїсей зробив з кумиром золотим? [Метью Фільдінг:] Спалив його і потім дав ідолотворцям випить (Леся Українка); Це був африканський божок, майстерно зроблений з чорного дерева (Л. Дмитерко); Перед бовваном різьбленим, на знак невблаганного гніву Зброю несуть (М. Зеров); Із Новгорода народ До бережних іде висот, Високий там стоїть курган, На нім священний істукан (переклад М. Рильського)
І́ДОЛ (той, хто або те, що є предметом схиляння, захоплення, обожнення), КУМИ́Р, БОЖЕСТВО́заст., БОЖО́Кзаст.Він.. був ідолом для всіх сусідських панів (І. Нечуй-Левицький); І хоча невмолимий час теж наклав на нього свою печать, Демон усе ще залишався кумиром місцевих дам (П. Кочура); [Милевський (витягає білета і подає їй):] Чим маю вмилостивити розгніване божество? (Леся Українка); - Вона зрозуміє, нарешті, підлість свого недавнього божка і викине його на смітник (В. Гжицький)