-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний і́грашка і́грашки
родовий і́грашки і́грашок
давальний і́грашці і́грашкам
знахідний і́грашку і́грашки
орудний і́грашкою і́грашками
місцевий на/в і́грашці на/в і́грашках
кличний і́грашко* і́грашки*

Словник синонімів

ГРА (розважальне заняття), ЗАБА́ВА, ЗА́БАВКА, ГРИ́ЩЕперев. мн.,І́ГРАШКАрідше,ГУ́ЛЯ́НКАрідше,І́ГРИЩЕзаст.Я часто заставала їх за розмовою або за якоюсь дитячою грою (Леся Українка); Незчулася [Василина], як десять літ пройшло від дитячих забав та грищ (І. Цюпа); Дітки молодії граються, всякі собі забавки та жарти вигадують (Ганна Барвінок); Як повернуло Івасеві на шістнадцятий рік, то він зовсім покинув іграшки в бої (Панас Мирний); Несподівано зав’язується гулянка у "верха" (С. Васильченко); Об’єднавши дітей цілого будинку, він вигадував усе нові й нові ігрища (Г. Епік).
І́ГРАШКА (предмет, яким бавляться діти), ЦЯ́ЦЬКА, ЗА́БАВКА, ВИ́ГРАШКА, ЦЯ́ЦЯдит.Коли хворіла Галина, то мати приносила їй найкращі іграшки (І. Ле); Настуся надзвичайно любила цяцьки та ляльки, - це найвище дитяче штучництво (І. Нечуй-Левицький); А щоб за кіньми було око, домовився з онучком Петрусем, що, коли догляне за кіньми, дасть тому дорогу забавку (Григір Тютюнник); Якось я два деньки бігав по крамницях. Шукав онуку виграшку - корову або теличку (О. Ковінька); [Дитинка (до Елеазара, простягаючи руки до арфи):] Дай цяцю, дядю! (Леся Українка)
РОЗВА́ГА (те, що розвеселяє, розважає людину), УТІ́ХА[ВТІ́ХА], РОЗРА́ДА, УТІША́ННЯ[ВТІША́ННЯ], ВИ́ГРАШКА, ПОТУ́ХАрозм.; ЗАБА́ВА, ЗА́БАВКА, ПОТІ́ХА, І́ГРАШКАрозм., РО́ЗРИВКАдіал. (заняття з метою розважитися, повеселитися); ВЕСЕ́ЛІСТЬ, ВЕСЕ́ЛОЩІ (веселе проведення часу). Люди приїздили сюди з різних мотивів. Більшість, особливо молодь, вбачала в поїздці до Морниці веселу розвагу (Ірина Вільде); І подумав співець: "Ох, як скучно! Там же, в світі, в часи незабутні Було весело, ясно та бучно! Втіха, квіти і лаври славутні..." (Леся Українка); Кожен покупець, вибираючи собі розраду, мусив, звісно, подмухати в сопілку, в другу, в третю (О. Ільченко); Я з смертю в грудях гладіатора грав, Що смерть удає для втішання (Леся Українка); [Охрім:] І вигадають же чорт батька зна які виграшки - одна одну полохати (М. Кропивницький); То, бачте,Замітальський для потухи Таку для панства штуку відколов (М. Рильський); Минули дитячі забави (Леся Українка); Поважна та розумна, вона не любила забавок, не любила веселого шумливого товариства, хоч була ще й молода (І. Нечуй-Левицький); [Кийок:] Ех! Нудно жить без потіхи, без заїздів - прямо хоч у монастир або знов на Запорожжя мандруй! (І. Карпенко-Карий); [Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його шукай! (М. Кропивницький); Позавчора налетів було такий шквал дощовий, що море з небом змішалося, - се було для мене великою розривкою (Леся Українка); І заробітків давніх нема, і веселості та гулятики нема, як колись було (І. Франко); В розпал веселощів.. від грейдера до їхнього табору повернуло дві сліпучі фари (Ю. Яновський).

Словник фразеологізмів

за і́грашку кому, що. 1. зі сл. да́тися. Дуже легко. Йосипові і грамота за іграшку далася... (Панас Мирний).

2. зі сл. бу́ти. Як розвага. Став ходити [Івась] біля волів, додивлятися до плуга, до борони. Спершу й це все було хлопцеві за іграшку, а далі увійшло в його щоденні звичаї (Панас Мирний).

не в і́грашку. Цілком серйозно, насправді. [Сербин:] А вона, здається, не в іграшку закохалась у мене (С. Васильченко).

не і́грашки. Нелегко, дуже складно, тяжко. Не іграшки, не жарт — В зубах собачих побувати (Л. Глібов).