-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | єзуї́т | єзуї́ти |
| родовий | єзуї́та | єзуї́тів |
| давальний | єзуї́тові, єзуї́ту | єзуї́там |
| знахідний | єзуї́та | єзуї́тів |
| орудний | єзуї́том | єзуї́тами |
| місцевий | на/у єзуї́тові, єзуї́ті | на/у єзуї́тах |
| кличний | єзуї́те | єзуї́ти |
Словник синонімів
ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Й книжн., ТАРТЮ́Ф книжн., ОБЛУ́ДА розм., ЛИЦЕДІ́Й заст.; КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (той, хто фальшиво присягав), ЄЗУЇ́Т (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); АКТО́Р розм., АРТИ́СТ розм., КОМЕДІА́НТ [КУМЕДІА́НТ розм.] ірон. (той, хто вміє удавати з себе не того, ким він є насправді); УДАВА́ЛЬНИК (той, хто удає що-небудь); ОШУКА́НЕЦЬ (той, хто обманув або обманює кого-небудь). Писав він [Т. Шевченко] і про царів,.. показував їх у всій їх потворній та огидній наготі - розпусниками, душогубцями та лицемірами (З. Тулуб); Оті всякі пузатенькі демократи - облудники. Дурили й дурять просту, наївну людину (О. Ковінька); - Ти думаєш, я люблю отих крутіїв, боягузів, пристосовників? (Н. Рибак); - Де він пропадав, облуда кручений, не знаю (І. Цюпа); Знайшлися такі пастирі, які вже почали вірою і правдою служити новому богові, перейшли на православ’я, яко непотребні лицедії від однієї ролі до другої (М. Ю. Тарновський); На згадку людям прийшов старий шабай - висватать, підхвалить, підмогоричить, обдурить в торгу - на те здатний. Кривоприсяжник, манисвіт (К. Гордієнко); Яким же треба бути єзуїтом, щоб однією рукою підписувати закони, а другою інструкції, котрі скасовують ті закони? (В. Канівець); [Монтаньяр:] Та годі вже базікання того! .. Які актори всі ви, жірондисти! (Леся Українка); Микола Павлович припав до спинки фотеля і вперше на своєму віку заплакав. - Комедіант! - тупнула з досадою ногою Ганна Михайлівна (Л. Яновська); Даремними були Іванові побоювання про те, що .. різним завам пощастить підмазати ревізію. Не пощастило. Закінчилась ревізія - закінчилось і панування злодюг та ошуканців (Ю. Збанацький). - Пор. 2. святе́нник.