Є́ДНІСТЬ (міцний зв’язок між ким-, чим-небудь),ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ЄДНА́ННЯ, ЄДИ́НІСТЬрідше,О́ДНІСТЬрідко;МОНОЛІ́ТНІСТЬ, СПА́ЯНІСТЬ, СПА́ЙКА (міцне об’єднання). Це відчуття цілковитої єдності з усім цим коханим, дорогим світом людей взагалі, батьківщини зокрема й родини передусім робило його щасливим (І. Багряний); Головне не падати духом, не впадати в розпач у біді, навчав Рубанюк своїх слухачів, у згуртованості наша сила (І. Цюпа); Призначення людини її єднання з Богом. І це велика тайна. І вона є, вона данність у нас. Тому душа людині необхідна. Без неї вона не була б людиною (з журналу); Замаскований ворог став втрачати одність (Ю. Яновський); Здавалося, ніщо не могло похитнути Давню Русь. Аж ось 1054 року помер Ярослав, і державна монолітність Русі порушилася (з журналу); Він розповів про пригоди "Лахтака", про товариську спаяність штурманів і матросів (М. Трублаїні); На шахті він пройшов школу робітничої спайки і взаємовиручки (Д. Прилюк). - Пор. 1. сою́з, 1. співдру́жність.

СПІВДРУ́ЖНІСТЬ (взаємна дружба, єднання), СПІВДРУ́ЖБА, БРАТЕ́РСТВО, БРА́ТСТВО, СОЛІДА́РНІСТЬ, ПОБРАТИ́МСТВО. Бойова співдружність; Творча співдружба професіональних діячів мистецтва з народними талантами; Братерство народів; Інтернаціональна солідарність; Побратимство міст різних країн. - Пор. 1. є́дність, 1. сою́з.

СПІ́ЛЬНІСТЬ (схожість, цілковита подібність, однаковий зміст чого-небудь, відношення до чогось), Є́ДНІСТЬ, ОДНОСТА́ЙНІСТЬ, ЗГО́ДА, СПІЛЬНОТА. - Спільні ідеї породжує спільність поглядів (Л. Дмитерко); Дружба, товариство, єдність, одностайність - це ж основна тема непогасного "Тараса Бульби" Гоголя (М. Рильський); "Чи чуєш, Іване, .. тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду" (Ю. Яновський).

СХО́ЖІСТЬ (сукупність схожих рис між ким-, чим-небудь), ПОДІ́БНІСТЬ, СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ, СПІВЗВУ́ЧЧЯ (внутрішня); Є́ДНІСТЬ (цілковита); АНАЛОГІ́ЧНІСТЬ, АНАЛО́ГІЯ, ПАРАЛЕЛІ́ЗМ (спільність, повторення характерних рис). Між нею і сином видко було схожість в обличчях (А. Кримський); Мало не в кожному обличчі, особливо, що не подобалось йому, дід знаходив подібність до якоїсь рослини, худобини чи звірини (М. Стельмах); Співзвучність душ допомагає вловлювати думки навіть на відстані (П. Загребельний); Прості контурні лінії в роботах Ю. Логвина, тонке співзвуччя ілюстрації з білим полем паперу, з текстом - все це складає враження прямої імітації малюнка пером (з журналу); Усім серцем відчував [поет] свою єдність із трудящими, свій кровний зв’язок не з тими, хто їсть хліб, добутий хліборобами, і одягається в пишну одіж, виткану рабинями, а з тими, хто добуває той хліб і тче ту одежу (М. Рильський); Навіть псевдокласичні автори творили часом живі типи та сцени, коли їм траплялося знаходити справді близькі аналогії між якимись подіями давніх часів і сучасного їм, авторам, життя (Леся Українка).

Є́ДНІСТЬ (міцний зв’язок між ким-, чим-небудь),ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ЄДНА́ННЯ, ЄДИ́НІСТЬрідше,О́ДНІСТЬрідко;МОНОЛІ́ТНІСТЬ, СПА́ЯНІСТЬ, СПА́ЙКА (міцне об’єднання). Це відчуття цілковитої єдності з усім цим коханим, дорогим світом людей взагалі, батьківщини зокрема й родини передусім робило його щасливим (І. Багряний); Головне не падати духом, не впадати в розпач у біді, навчав Рубанюк своїх слухачів, у згуртованості наша сила (І. Цюпа); Призначення людини її єднання з Богом. І це велика тайна. І вона є, вона данність у нас. Тому душа людині необхідна. Без неї вона не була б людиною (з журналу); Замаскований ворог став втрачати одність (Ю. Яновський); Здавалося, ніщо не могло похитнути Давню Русь. Аж ось 1054 року помер Ярослав, і державна монолітність Русі порушилася (з журналу); Він розповів про пригоди "Лахтака", про товариську спаяність штурманів і матросів (М. Трублаїні); На шахті він пройшов школу робітничої спайки і взаємовиручки (Д. Прилюк). - Пор. 1. сою́з, 1. співдру́жність.

СПІВДРУ́ЖНІСТЬ (взаємна дружба, єднання), СПІВДРУ́ЖБА, БРАТЕ́РСТВО, БРА́ТСТВО, СОЛІДА́РНІСТЬ, ПОБРАТИ́МСТВО. Бойова співдружність; Творча співдружба професіональних діячів мистецтва з народними талантами; Братерство народів; Інтернаціональна солідарність; Побратимство міст різних країн. - Пор. 1. є́дність, 1. сою́з.

СПІ́ЛЬНІСТЬ (схожість, цілковита подібність, однаковий зміст чого-небудь, відношення до чогось), Є́ДНІСТЬ, ОДНОСТА́ЙНІСТЬ, ЗГО́ДА, СПІЛЬНОТА. - Спільні ідеї породжує спільність поглядів (Л. Дмитерко); Дружба, товариство, єдність, одностайність - це ж основна тема непогасного "Тараса Бульби" Гоголя (М. Рильський); "Чи чуєш, Іване, .. тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду" (Ю. Яновський).

СХО́ЖІСТЬ (сукупність схожих рис між ким-, чим-небудь), ПОДІ́БНІСТЬ, СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ, СПІВЗВУ́ЧЧЯ (внутрішня); Є́ДНІСТЬ (цілковита); АНАЛОГІ́ЧНІСТЬ, АНАЛО́ГІЯ, ПАРАЛЕЛІ́ЗМ (спільність, повторення характерних рис). Між нею і сином видко було схожість в обличчях (А. Кримський); Мало не в кожному обличчі, особливо, що не подобалось йому, дід знаходив подібність до якоїсь рослини, худобини чи звірини (М. Стельмах); Співзвучність душ допомагає вловлювати думки навіть на відстані (П. Загребельний); Прості контурні лінії в роботах Ю. Логвина, тонке співзвуччя ілюстрації з білим полем паперу, з текстом - все це складає враження прямої імітації малюнка пером (з журналу); Усім серцем відчував [поет] свою єдність із трудящими, свій кровний зв’язок не з тими, хто їсть хліб, добутий хліборобами, і одягається в пишну одіж, виткану рабинями, а з тими, хто добуває той хліб і тче ту одежу (М. Рильський); Навіть псевдокласичні автори творили часом живі типи та сцени, коли їм траплялося знаходити справді близькі аналогії між якимись подіями давніх часів і сучасного їм, авторам, життя (Леся Українка).