єдиноутробний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний єдиноутро́бний єдиноутро́бна   єдиноутро́бні
родовий єдиноутро́бного єдиноутро́бної   єдиноутро́бних
давальний єдиноутро́бному єдиноутро́бній   єдиноутро́бним
знахідний єдиноутро́бного єдиноутро́бну   єдиноутро́бних
орудний єдиноутро́бним єдиноутро́бною   єдиноутро́бними
місцевий на/у єдиноутро́бному, єдиноутро́бнім на/у єдиноутро́бній   на/у єдиноутро́бних

Словник синонімів

РІ́ДНИЙ (який має кровну спорідненість з кимсь), КРО́ВНИЙ, КРЕ́ВНИЙрозм., РОДИ́МИЙрозм.; ПИТИ́МИЙзаст.; ЄДИНОУТРО́БНИЙкнижн. (народжений тією ж матір’ю); ЄДИНОКРО́ВНИЙ, ОДНОКРО́ВНИЙ (тільки по батькові). А хто ж мою головоньку Без тебе сховає? Хто заплаче надо мною, Як рідна дитина? (Т. Шевченко); Як це буває в хорошій сім’ї, яка не забуває, що вони - кровна рідня, - стан гострої неприязні [між братами] існував недовго (Григорій Тютюнник); Тепер мені щиро скажи і повідай одверто: Справді сином родимим доводишся ти Одісею (переклад Бориса Тена); Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась? (Марко Вовчок); Хоч ця людина була, як то кажуть, його єдиноутробним братом, вона в той же час йому чужа (Н. Рибак).