єдиносущний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний єдиносу́щний єдиносу́щна єдиносу́щне єдиносу́щні
родовий єдиносу́щного єдиносу́щної єдиносу́щного єдиносу́щних
давальний єдиносу́щному єдиносу́щній єдиносу́щному єдиносу́щним
знахідний єдиносу́щний єдиносу́щну єдиносу́щне єдиносу́щні
орудний єдиносу́щним єдиносу́щною єдиносу́щним єдиносу́щними
місцевий на/у єдиносу́щному, єдиносу́щнім на/у єдиносу́щній на/у єдиносу́щному, єдиносу́щнім на/у єдиносу́щних