єдинородний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний єдиноро́дний єдиноро́дна єдиноро́дне єдиноро́дні
родовий єдиноро́дного єдиноро́дної єдиноро́дного єдиноро́дних
давальний єдиноро́дному єдиноро́дній єдиноро́дному єдиноро́дним
знахідний єдиноро́дний, єдиноро́дного єдиноро́дну єдиноро́дне єдиноро́дні, єдиноро́дних
орудний єдиноро́дним єдиноро́дною єдиноро́дним єдиноро́дними
місцевий на/у єдиноро́дному, єдиноро́днім на/у єдиноро́дній на/у єдиноро́дному, єдиноро́днім на/у єдиноро́дних