єдиноплемінник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | єдиноплемі́нник | єдиноплемі́нники |
| родовий | єдиноплемі́нника | єдиноплемі́нників |
| давальний | єдиноплемі́нникові, єдиноплемі́ннику | єдиноплемі́нникам |
| знахідний | єдиноплемі́нника | єдиноплемі́нників |
| орудний | єдиноплемі́нником | єдиноплемі́нниками |
| місцевий | на/у єдиноплемі́нникові, єдиноплемі́ннику | на/у єдиноплемі́нниках |
| кличний | єдиноплемі́ннику | єдиноплемі́нники |