єдиноплемінний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний єдиноплемі́нний єдиноплемі́нна єдиноплемі́нне єдиноплемі́нні
родовий єдиноплемі́нного єдиноплемі́нної єдиноплемі́нного єдиноплемі́нних
давальний єдиноплемі́нному єдиноплемі́нній єдиноплемі́нному єдиноплемі́нним
знахідний єдиноплемі́нний, єдиноплемі́нного єдиноплемі́нну єдиноплемі́нне єдиноплемі́нні, єдиноплемі́нних
орудний єдиноплемі́нним єдиноплемі́нною єдиноплемі́нним єдиноплемі́нними
місцевий на/у єдиноплемі́нному, єдиноплемі́ннім на/у єдиноплемі́нній на/у єдиноплемі́нному, єдиноплемі́ннім на/у єдиноплемі́нних