єдинокровний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний єдинокро́вний єдинокро́вна єдинокро́вне єдинокро́вні
родовий єдинокро́вного єдинокро́вної єдинокро́вного єдинокро́вних
давальний єдинокро́вному єдинокро́вній єдинокро́вному єдинокро́вним
знахідний єдинокро́вного, єдинокро́вний єдинокро́вну єдинокро́вне єдинокро́вних, єдинокро́вні
орудний єдинокро́вним єдинокро́вною єдинокро́вним єдинокро́вними
місцевий на/у єдинокро́вному, єдинокро́внім на/у єдинокро́вній на/у єдинокро́вному, єдинокро́внім на/у єдинокро́вних

Словник синонімів

РІ́ДНИЙ (який має кровну спорідненість з кимсь), КРО́ВНИЙ, КРЕ́ВНИЙрозм., РОДИ́МИЙрозм.; ПИТИ́МИЙзаст.; ЄДИНОУТРО́БНИЙкнижн. (народжений тією ж матір’ю); ЄДИНОКРО́ВНИЙ, ОДНОКРО́ВНИЙ (тільки по батькові). А хто ж мою головоньку Без тебе сховає? Хто заплаче надо мною, Як рідна дитина? (Т. Шевченко); Як це буває в хорошій сім’ї, яка не забуває, що вони - кровна рідня, - стан гострої неприязні [між братами] існував недовго (Григорій Тютюнник); Тепер мені щиро скажи і повідай одверто: Справді сином родимим доводишся ти Одісею (переклад Бориса Тена); Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась? (Марко Вовчок); Хоч ця людина була, як то кажуть, його єдиноутробним братом, вона в той же час йому чужа (Н. Рибак).