єдинодержавний 1 значення
-1-
прикметник
(самодержавний) [арх.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | єдинодержа́вний | єдинодержа́вна | єдинодержа́вне | єдинодержа́вні |
| родовий | єдинодержа́вного | єдинодержа́вної | єдинодержа́вного | єдинодержа́вних |
| давальний | єдинодержа́вному | єдинодержа́вній | єдинодержа́вному | єдинодержа́вним |
| знахідний | єдинодержа́вний, єдинодержа́вного | єдинодержа́вну | єдинодержа́вне | єдинодержа́вні, єдинодержа́вних |
| орудний | єдинодержа́вним | єдинодержа́вною | єдинодержа́вним | єдинодержа́вними |
| місцевий | на/у єдинодержа́вному, єдинодержа́внім | на/у єдинодержа́вній | на/у єдинодержа́вному, єдинодержа́внім | на/у єдинодержа́вних |