єдинодержавний 1 значення

-1-
прикметник
(самодержавний) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний єдинодержа́вний єдинодержа́вна єдинодержа́вне єдинодержа́вні
родовий єдинодержа́вного єдинодержа́вної єдинодержа́вного єдинодержа́вних
давальний єдинодержа́вному єдинодержа́вній єдинодержа́вному єдинодержа́вним
знахідний єдинодержа́вний, єдинодержа́вного єдинодержа́вну єдинодержа́вне єдинодержа́вні, єдинодержа́вних
орудний єдинодержа́вним єдинодержа́вною єдинодержа́вним єдинодержа́вними
місцевий на/у єдинодержа́вному, єдинодержа́внім на/у єдинодержа́вній на/у єдинодержа́вному, єдинодержа́внім на/у єдинодержа́вних