єдиновладний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний єдиновла́дний єдиновла́дна єдиновла́дне єдиновла́дні
родовий єдиновла́дного єдиновла́дної єдиновла́дного єдиновла́дних
давальний єдиновла́дному єдиновла́дній єдиновла́дному єдиновла́дним
знахідний єдиновла́дний, єдиновла́дного єдиновла́дну єдиновла́дне єдиновла́дні, єдиновла́дних
орудний єдиновла́дним єдиновла́дною єдиновла́дним єдиновла́дними
місцевий на/у єдиновла́дному, єдиновла́днім на/у єдиновла́дній на/у єдиновла́дному, єдиновла́днім на/у єдиновла́дних