-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний єди́ний єди́на єди́не єди́ні
родовий єди́ного єди́ної єди́ного єди́них
давальний єди́ному єди́ній єди́ному єди́ним
знахідний єди́ний, єди́ного єди́ну єди́не єди́ні, єди́них
орудний єди́ним єди́ною єди́ним єди́ними
місцевий на/у єди́ному, єди́нім на/у єди́ній на/у єди́ному, єди́нім на/у єди́них

Словник синонімів

ЄДИ́НИЙ (такий, крім якого нема нікого й нічого іншого), ОДИ́Н, ОДИ́Н-ЄДИ́НИЙпідсил.,ОДНИ́М-ЄДИ́НИЙпідсил.,ОДИ́Н ОДНИ́М[ОДНИ́М ОДИ́Н]підсил.,ОДИ́Н ЛИШЕ́[ЛИШ]підсил.,ОДИ́Н ТІ́ЛЬКИпідсил.,ОДИ́Н ОДНІ́СІНЬКИЙ[ОДНИ́М ОДНІ́СІНЬКИЙ]підсил. розм.Молодість, сили, життя їй оддам, моїй коханій, моїй єдиній панні Анелі (М. Коцюбинський); А гость роззутий.. виходжав в одному білому хітоні (Т. Шевченко); Є такі люди, яких можна описати одним-єдиним словом (П. Загребельний); Одним-єдине росте при дорозі дерево; Покої спорожнились.. В палаці зосталась одним одна Тодозя (І. Нечуй-Левицький); В усьому його єстві стільки палкої образи, злості.., що, здається, одна лиш смерть уже погасить дивовижну пожежу в його пропащій душі (О. Довженко); Він як подружку любив Галю, знав, що вона одного однісінького кохала у всьому світі (П. Панч). - Пор. 1. оди́н.
ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв’язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙрідко,ОДНОСТА́ЙНИЙрідко.Щасливий гомін та дружній сміх сплітався в єдину симфонію звуків і кольорів (О. Гончар); І Максименки, і Крупіни переїхали в Романівку .. з Чорнобильського району. Живуть вони одним домом (з газети); Суспільне буття, цілісним виявом якого є існуючий спосіб виробництва, складається і змінюється не за доброю згодою людей, а незалежно від їх суб’єктивного бажання (з журналу); В інтер’єрі гуцульських хат важлива роль належить конструкціям: поперечним і поздовжнім сволокам, стелі й підлозі, стінам з вікнами і дверима, які утворюють зі зрубом цільну пластичну композицію (Українська хата); Ботев-революціонер і Ботев-поет неподільні (М. Рильський); Дисципліна основа колективу, саме вона згуртовує, цементує його, робить монолітним (з газети); Сам прогрес науки і техніки посилює в свідомості сучасної людини відчуття вселюдської спорідненості і нероздільності долі народів (з посібника); Єдину й неділиму Росію, мов шашелі, роз’їли дрібні правителі (М. Стельмах); З різних об’явів їх любові до героїнь.. можна було скласти одну велику і цілу мою любов до тебе (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

в одну́ мить, перев. з дієсл. Дуже швидко, миттєво; враз. Василь напряг усі сили і в одну мить, то зігнувшись, то вигнувшись, штовхнув по спині Габелка (Панас Мирний); За димом палахнуло полум’я й обхопило клуню в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Вихор в одну мить зсунувся на дно чагарника і швидко побіг проваллям до містка (В. Кучер). в єди́ну мить. В єдину мить відійшло вбік усе, про що мріялось (О. Гончар); // За дуже короткий час. Вона поприбирала, повимивала, повичищала все чисто в хаті в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Кожне серйозне рішення в бізнесі може в одну мить призвести до процвітання чи зробити банкрутом, як уже пощастить (З газети).

одна́ (єди́на) плоть. Нерозривне ціле. Мені здається, що ми — одне ціле: одна думка, одна плоть. І вже не лише у неї болить вивихнута нога, а біль і жаль пронизує всього мене (Ю. Збанацький); Його [В. Маяковського] рядки, немов бичі свистючі, Пекли й разили, щоб навік збороть, Проти ворожої ставав він тучі, Бо знав, що Клас і він — єдина плоть (М. Рильський).

одни́м (єди́ним) ду́хом. 1. Відразу, без затримки. Він аж задихався, наговоривши стілько [стільки] одним духом (І. Франко); Прибігши додому, він [співробітник газети] зараз же написав одним духом замітку на цілі два газетні стовпчики (В. Самійленко); // зі сл. ви́пити. Не переводячи подиху, залпом. Рішуче й швидко налив собі [Прохор] повну склянку .. і єдиним духом випив до дна (А. Шиян); // Не відпочиваючи. Одним духом махнув Андрон сорок верст путівцем, поспішаючи до рідного села (Леся Українка); Лише двадцять кілометрів! Господи! Якщо б добре побігти, то можна б за пару годин і добігти, одним духом (І. Багряний). за одни́м ду́хом. Гонта .. за одним духом викрикував свою ролю [роль], котру знав, як Отченаш (В. Винниченко).

2. Дуже швидко, миттю, не вагаючись. Гармаші, вправні, дебелі хлопці, одним духом викинули німецьку зенітку з кругляка й поставили на її місце свою (О. Гончар); Недавно, здається, був [Твердохліб] молодий та кучерявий.., пиряв мішки, одним духом злітав на коня і не знав .. утоми (І. Цюпа).

одни́м ма́хом, перев. з дієсл. 1. Відразу, тут же і т. ін. Хома одним махом замазав картину. Він вхопив кіл, замахнувсь і спустив на рояль. А-ах! (М. Коцюбинський); — Знай, дочко, що я міг би одним махом всю твою хитрість розбити (Ф. Бурлака); Коники так і бризкають з-під ніг. Йому [хлопчикові] хотілося всіх їх одним махом спіймати (В. Канівець).

2. За короткий час, дуже швидко. [Лука:] До району кіньми, а там пішки .. Одним махом обернуся! (І. Кулик); — Як на мене, я оці хутори одним махом із лиця землі стер би!.. Саме по таких хуторах оті вовкулаки розводяться (А. Головко); До зими недалеко. А по льоду — річ ясна — одним махом вискочимо на гору (Ю. Бедзик). єди́ним ма́хом. А буває ж: прийде хтось — І єдиним махом Опоганить ту красу (П. Глазовий).

3. з інфін. Не зволікаючи, негайно і т. ін. Коцюбинський вирішив розрубати вузол одним махом (Л. Смілянський); Вона хотіла виїхати таємно від нього [Кузьміна], порвати все одним махом (Ю. Збанацький).

єди́ним фро́нтом. Дружно, разом, одностайно. Крізь кров і муки, Через дріт, гармати, штики Подають один одному руки Селяни й робітники, Щоб разом — єдиним фронтом — Розбити гнобителів фронт (М. Рильський); Онкологічні відділи обласниз і міських лікареннь, протиракові пункти амбулаторій єдиним фронтом наступають на рак, і в цьому бою рак, кінець-кінцем, не витримає (Б. Антоненко-Давидович).

жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м), книжн. Крім матеріальних, мати й духовні інтереси. Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: — Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (А. Головко); Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так... коли маємо хліб на столі (Б. Олійник); Усвідомлення духовних цінностей вже здавен відкарбувалося в мудру й лаконічну формулу: не єдиним хлібом живе людина (З газети).

на єди́ному (одному́) ди́ханні. Не відволікаючись, швидко, при повній узгодженості всіх ланок, компонентів. Режисер побудував спектакль на єдиному диханні (З журналу).

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).