-1-
іменник чоловічого роду, істота
(одинак) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний єдина́к єдинаки́
родовий єдинака́ єдинакі́в
давальний єдинако́ві, єдинаку́ єдинака́м
знахідний єдинака́ єдинакі́в
орудний єдинако́м єдинака́ми
місцевий на/у єдинако́ві, єдинаку́ на/у єдинака́х
кличний єдина́че єдинаки́

Словник синонімів

ОДИНА́К[ЄДИНА́Кдіал.] (єдиний син), ОДИНЕ́ЦЬрозм.Ріс він [син] у нас одинаком. Тих п’ятеро Бог прибрав, померли ще в малолітстві (Д. Бедзик); Вони втішалися одним живим сином, єдинаком Якимцьом (І. Нечуй-Левицький); Мала мама одинця, Одинця-мазунця (Г. Бойко).