євангелізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний євангелізо́ваний євангелізо́вана євангелізо́ване євангелізо́вані
родовий євангелізо́ваного євангелізо́ваної євангелізо́ваного євангелізо́ваних
давальний євангелізо́ваному євангелізо́ваній євангелізо́ваному євангелізо́ваним
знахідний євангелізо́ваний євангелізо́вану євангелізо́ване євангелізо́вані
орудний євангелізо́ваним євангелізо́ваною євангелізо́ваним євангелізо́ваними
місцевий на/у євангелізо́ваному, євангелізо́ванім на/у євангелізо́ваній на/у євангелізо́ваному, євангелізо́ванім на/у євангелізо́ваних