-1-
іменник чоловічого роду
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний я́тел я́тли
родовий я́тла я́тлів
давальний я́тлу, я́тлові я́тлам
знахідний я́тел я́тли
орудний я́тлом я́тлами
місцевий на/у я́тлі на/у я́тлах
кличний я́тле* я́тли*

Словник синонімів

ДЯ́ТЕЛ (лісовий птах),ЖОВНА́, Я́ТЕЛ[Я́ТІЛ][Я́ТІЛЬ]діал.,КЛЮВА́Кдіал., КЛЮЙДЕ́РЕВОдіал., ДОВБА́Чдіал., ДОВБА́ЛОдіал.В дубову кору дятел стука (Я. Щоголів); Ворона крякне та жовна о пень сухий застукотить (І. Франко); Вистукує барвистий ятел у кору стовбурів (А. Шиян); Провору тишу протинав стук ятеля по дзвінкій корі (Ю. Яновський); Зляканий клювак порснув з-під вербового пенька (І. Ле); Птиця клюйдерево вистукує, як ковач: тук-тук-тук, ніби молотком у кузні (А. Хижняк); Ой довбачу зелененький, довбачу, довбачу, А я бідна сиротонька, не смійся, багачу (пісня).