-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ясні́шати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ясні́шаймо
2 особа ясні́шай ясні́шайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ясні́шатиму ясні́шатимемо, ясні́шатимем
2 особа ясні́шатимеш ясні́шатимете
3 особа ясні́шатиме ясні́шатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ясні́шаю ясні́шаємо, ясні́шаєм
2 особа ясні́шаєш ясні́шаєте
3 особа ясні́шає ясні́шають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ясні́шаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ясні́шав ясні́шали
жін. р. ясні́шала
сер. р. ясні́шало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ясні́шавши

Словник синонімів

ВИЯ́СНЮВАТИСЯ (про небо, обрій - ставати ясним, безхмарним або малохмарним; про сонце, місяць, зорі - виходити з-за хмар, туману тощо або ставати яснішим, світлішим), ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОСВІ́ТЛЮВАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ, ЯСНІ́ТИ, ЯСНІ́ШАТИ (про небо, обрій). - Док.: ви́яснитися, проясни́тися, просвітли́тися, посвітлі́ти, просвітлі́ти, проясні́ти. Тим часом згодом буря впала.. Небо вияснилось (І. Нечуй-Левицький); Крізь напоєне вологою повітря вияснялося туманкувате сонце (К. Гордієнко); Прояснилось небо, сяючи міріадами зірок (А. Шиян); Під місяцем, то темніючи, то просвітлюючись, рухалися хмари (М. Стельмах); Небо починало світліти (С. Чорнобривець); Наближається ранок.. Світлішає край неба (В. Собко); Край неба на сході почав ясніти (І. Нечуй-Левицький); Небо все яснішає, з-за видноколу показується повний місяць (Леся Українка).