ясність 1 значення

-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний я́сність  
родовий я́сності  
давальний я́сності  
знахідний я́сність  
орудний я́сністю  
місцевий на/у я́сності  
кличний я́сносте*  

Словник антонімів

ЯСНИЙ ТЕМНИЙ
1. Який випромінює яскраве світло, добре освітлений, не темного кольору, світлий. Позбавлений світла, освітлення, погано освітлений, затьмарений, неясний, перен. чорний.
Ясний, а, е ~ темний, а, е алея, аудиторія, будинок, вечір, вулиця, день, зал, квартира, кімната, коридор, небо, ніч, світло. Бути, виглядати, залишатися, здаватися, зробитися, ставати ясним ~ темним. Абсолютно, винятково, досить, дуже, надто, зовсім ясний ~ темний.
2. У перен. знач.: Який не потребує пояснень, зрозумілий. Якого важко зрозуміти, неясний, незрозумілий
Ясний, а, е ~ темний, незрозумілий, а, е визначення, відповідь, завдання, задум, доказ, думка, мета, план, пропозиція, усвідомлення чого-н., формулювання чого-н. Бути, залишатися, ставати ясним ~ незрозумілим. Досить, зовсім, повністю, частково ясний ~ незрозумілий.
Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила... Зненацька проміння ясне Од сну пробудило мене (Леся Українка).  Безбородько... з острахом думав про свою давню заяву, вогнем ясним чи темним згоріла вона (М. Стельмах).  На ясні зорі і на тихі води Вже ваша чорна злоба не впаде (В. Симоненко).  Його великі карі очі були трохи неоднакові, ліве – світліше, праве – трошки темніше, коли він усміхався, вони ясніли (Ю. Мушкетик).
Прояснювати ~ затемнювати, ясність ~ темнота, ясно ~ темно; світлий ~ темний, освітлений ~ затемнений. Пор. ще: СВІТЛО ~ ТЕМРЯВА