яснуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний яснува́тий яснува́та яснува́те яснува́ті
родовий яснува́того яснува́тої яснува́того яснува́тих
давальний яснува́тому яснува́тій яснува́тому яснува́тим
знахідний яснува́тий, яснува́того яснува́ту яснува́те яснува́ті, яснува́тих
орудний яснува́тим яснува́тою яснува́тим яснува́тими
місцевий на/у яснува́тому, яснува́тім на/у яснува́тій на/у яснува́тому, яснува́тім на/у яснува́тих