ЗО́РЯНИЙ (перев. про ніч, небо - багатий на зорі, вкритий зорями), ЗОРЯНИ́СТИЙ, ЯСНОЗО́РИЙпоет.,ЯСНОЗО́РЯНИЙпоет.,ЗІ́РНИЙдіал.,ЗОРЕ́ШЛИВИЙдіал.,ЗВІЗДЯНИ́Йдіал.,ЗОРИ́СТИЙрідко,ЗІРЧА́СТИЙрідко,ЗО́РНИЙрідко.За вікном нічне зоряне небо (Л. Дмитерко); І слова під небом зорянистим Заквітають, як сади у квітні (Л. Забашта); На море вже впала яснозоряна ніч (М. Трублаїні); Визирають за садом високі стоги зеленої пашні, як мури, поруч із ними сумують у зірній синяві гостроверхі дахи старовинних комор і стаєнь (С. Васильченко); Нічка була тиха та зорешлива (Ю. Федькович); Мокрі каменюки посеред води.. поблискували до звіздяного, безмісячного неба, мов розтоплене скло (І. Франко); Лагідні веснянії ночі зористі! Куди ви од нас полинули? (Леся Українка); Зуйка перехрестилася до церкви, що вирізьблювалася на фоні зірчастого неба своєю дзвіницею (А. Шиян).

ЯСНОО́КИЙ (який має ясні очі), ЯСНОЗО́РИЙ, СВІТЛОО́КИЙ. Живе вона в мене веселенька собі, а хороша!.. Така чорнобрива та ясноока (Марко Вовчок); Спіє жито на полях, А по житі, як по морі, Йдуть дівчата яснозорі (П. Воронько); У степах світлоокі дівчата, Але ти найсвітліша мені (Т. Масенко).