ясенний 2 значення

-1-
прикметник
(від: ясна)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ясе́нний ясе́нна ясе́нне ясе́нні
родовий ясе́нного ясе́нної ясе́нного ясе́нних
давальний ясе́нному ясе́нній ясе́нному ясе́нним
знахідний ясе́нний, ясе́нного ясе́нну ясе́нне ясе́нні, ясе́нних
орудний ясе́нним ясе́нною ясе́нним ясе́нними
місцевий на/у ясе́нному, ясе́ннім на/у ясе́нній на/у ясе́нному, ясе́ннім на/у ясе́нних
-2-
прикметник
(ясний) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ясе́нний ясе́нна ясе́нне ясе́нні
родовий ясе́нного ясе́нної ясе́нного ясе́нних
давальний ясе́нному ясе́нній ясе́нному ясе́нним
знахідний ясе́нний, ясе́нного ясе́нну ясе́нне ясе́нні, ясе́нних
орудний ясе́нним ясе́нною ясе́нним ясе́нними
місцевий на/у ясе́нному, ясе́ннім на/у ясе́нній на/у ясе́нному, ясе́ннім на/у ясе́нних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ясе́нний ясе́нна ясе́нне ясе́нні
родовий ясе́нного ясе́нної ясе́нного ясе́нних
давальний ясе́нному ясе́нній ясе́нному ясе́нним
знахідний ясе́нний, ясе́нного ясе́нну ясе́нне ясе́нні, ясе́нних
орудний ясе́нним ясе́нною ясе́нним ясе́нними
місцевий на/у ясе́нному, ясе́ннім на/у ясе́нній на/у ясе́нному, ясе́ннім на/у ясе́нних