-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | ярчу́к | ярчуки́ |
| родовий | ярчука́ | ярчукі́в |
| давальний | ярчуку́, ярчуко́ві | ярчука́м |
| знахідний | ярчука́ | ярчуки́, ярчукі́в |
| орудний | ярчуко́м | ярчука́ми |
| місцевий | на/у ярчуку́, ярчуко́ві | на/у ярчука́х |
| кличний | ярчу́че | ярчуки́ |
Словник синонімів
ЯГНЯ́ (маля вівці), ЯГНЯ́ТКО пестл., БА́ЗЯ дит., А́ГНЕЦЬ заст., ЯРЧА́, ЯРЧУ́К (до року). От мені приснилось.. ніби край могили Пасу я ягнята (Т. Шевченко); Жалібно замекала [вівця], шукаючи ягнятко (М. Стельмах); Маленькі ярчата смачно пощипують травичку (з журналу); Це ярка в кошарі, ярчук і ярчата (Л. Первомайський).
ЯРЧА́ (перше щеня, особливо від суки першого поносу), ЯРЧУ́К. [Риндичка:] Я бабувала на хуторах у Байбаків і звідтіль його [Рябка] принесла щеням; і казано мені, що воно ярча! (М. Кропивницький); [Лев:] Ну-ну, чекайте ж, приведу я завтра щеняток-ярчуків (Леся Українка).