яруга 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Яру́га  
родовий Яру́ги  
давальний Яру́зі  
знахідний Яру́гу  
орудний Яру́гою  
місцевий на/у Яру́зі  
кличний Яру́го*  
відмінок однина множина
називний яру́га яру́ги
родовий яру́ги яру́г
давальний яру́зі яру́гам
знахідний яру́гу яру́ги
орудний яру́гою яру́гами
місцевий на/у яру́зі на/у яру́гах
кличний яру́го* яру́ги*

Словник синонімів

I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГАпідсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА[ДЕБР]зах., ЗВІР[ІЗВІ́Р]діал.; УЛО́ГО́ВИНА (з похилими схилами); БАЙРА́К (порослий лісом, чагарником); ВИ́ЯРОК (невеликий), ПЕРЕЯ́РОК, ПРИ́ЯРОК. Понад берегами [р. Сули] стриміли покручені ламані гори з глибокими крутими ярами та западинами (І. Нечуй-Левицький); В одній з таких яруг, глибоких та покручених по всіх напрямках весняними водами, на самому дні ворушились люди (М. Коцюбинський); Крутояром, ліском.. до самісінького жежериного обійстя вони підійшли незримі й нечутні (В. Речмедін); В щілині поміж горами летів у долину потік (М. Коцюбинський); Попри дороги простяглася глибока, стрімка вниз дебра (Лесь Мартович); У зворах вітер виє-скавулить, Смереки гнуться, як тонка лоза (Д. Павличко); Повились в туман ізвори (Г. Хоткевич); Вони брели довгою і широкою улоговиною, що сивіла під місячним сяйвом і курилася парою (Григорій Тютюнник); Розточилися ви [голоснії слова], як весняна вода по ярах, по байраках, по балках (Леся Українка); Опівночі у виярок.. сунули танки (О. Гончар). - Пор. I. ба́лка, I. запа́дина.
-2-
іменник жіночого роду

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Яру́га  
    родовий Яру́ги  
    давальний Яру́зі  
    знахідний Яру́гу  
    орудний Яру́гою  
    місцевий на/у Яру́зі  
    кличний Яру́го*  
    відмінок однина множина
    називний яру́га яру́ги
    родовий яру́ги яру́г
    давальний яру́зі яру́гам
    знахідний яру́гу яру́ги
    орудний яру́гою яру́гами
    місцевий на/у яру́зі на/у яру́гах
    кличний яру́го* яру́ги*

    Словник синонімів

    I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГАпідсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА[ДЕБР]зах., ЗВІР[ІЗВІ́Р]діал.; УЛО́ГО́ВИНА (з похилими схилами); БАЙРА́К (порослий лісом, чагарником); ВИ́ЯРОК (невеликий), ПЕРЕЯ́РОК, ПРИ́ЯРОК. Понад берегами [р. Сули] стриміли покручені ламані гори з глибокими крутими ярами та западинами (І. Нечуй-Левицький); В одній з таких яруг, глибоких та покручених по всіх напрямках весняними водами, на самому дні ворушились люди (М. Коцюбинський); Крутояром, ліском.. до самісінького жежериного обійстя вони підійшли незримі й нечутні (В. Речмедін); В щілині поміж горами летів у долину потік (М. Коцюбинський); Попри дороги простяглася глибока, стрімка вниз дебра (Лесь Мартович); У зворах вітер виє-скавулить, Смереки гнуться, як тонка лоза (Д. Павличко); Повились в туман ізвори (Г. Хоткевич); Вони брели довгою і широкою улоговиною, що сивіла під місячним сяйвом і курилася парою (Григорій Тютюнник); Розточилися ви [голоснії слова], як весняна вода по ярах, по байраках, по балках (Леся Українка); Опівночі у виярок.. сунули танки (О. Гончар). - Пор. I. ба́лка, I. запа́дина.