ярувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(бути в стані сильного гніву; лютувати) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ярува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   яру́ймо
2 особа яру́й яру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ярува́тиму ярува́тимемо, ярува́тимем
2 особа ярува́тимеш ярува́тимете
3 особа ярува́тиме ярува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа яру́ю яру́ємо, яру́єм
2 особа яру́єш яру́єте
3 особа яру́є яру́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
яру́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ярува́в ярува́ли
жін. р. ярува́ла
сер. р. ярува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ярува́вши