ярувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(бути в стані сильного гніву; лютувати) [розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | ярува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | яру́ймо | |
| 2 особа | яру́й | яру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ярува́тиму | ярува́тимемо, ярува́тимем |
| 2 особа | ярува́тимеш | ярува́тимете |
| 3 особа | ярува́тиме | ярува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | яру́ю | яру́ємо, яру́єм |
| 2 особа | яру́єш | яру́єте |
| 3 особа | яру́є | яру́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| яру́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ярува́в | ярува́ли |
| жін. р. | ярува́ла | |
| сер. р. | ярува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ярува́вши | ||