-1-
іменник чоловічого роду
(западина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний яр яри́
родовий я́ру ярі́в
давальний я́ру, я́рові яра́м
знахідний яр яри́
орудний я́ром яра́ми
місцевий на/у яру́ на/у яра́х
кличний я́ре* яри́*

Словник синонімів

БА́ЛКА (невелика продовгаста западина з пологими схилами, звичайно в полі, у степу); ВИ́БАЛОК, ВИ́ДОЛИНОК, ВИ́ДОЛИНКАрідше, ВИ́ЯРОК (перев, меншого розміру); ЛО́ЩИ́НА, ЛОЩО́ВИ́НАрідше (не обов’язково в степу чи в полі). Оксен пішов на риск - він вирішив іти на степову смугу, щоб виярками та балками пробратися до охтирських лісів (Григорій Тютюнник); Дорога пірнала в яри і вибалки, а виринувши з них, шугала вперед через поля (П. Автомонов); Обережно почав [Варивон] переповзати вузькою видолинкою на інше місце (М. Стельмах); Земля простеляла переді мною пагорби й лощини (Ю. Яновський); Минув день, а надвечір помітив Ларіонов: з лощовини до нього повзе чоловік у військовій формі (А. Шиян). - Пор. 1. запа́дина, I. 1. яр.
ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА[УПА́ДИНА]рідко,ПАДрідко,ПОДИ́НАдіал.,ПРИ́ПАДЬдіал.;ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.); УЛО́ГО́ВИНА[ВЛО́ГО́ВИНА] (з пологими схилами); КОТЛОВИ́НА, КОТЛОВА́Н, КІТЛИ́НАдіал.,КІТЛОВИ́НАдіал. (велика, глибока); ПАДЬ (звичайно поросла лісом). Під однією горою, коло зеленої левади в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький); Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (І. Ле); Здалека вже побачив жандарм, що зараз на першій такій впадині стежка залита була каламутною, спіненою водою (І. Франко); Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша (О. Гончар); Пройшовши заглибину міждвома горбами, розвідники почали підійматись на одну із зрізаних пірамід (М. Трублаїні); Грузинська столиця, розташована в широкій улоговині між горами, своїм особливим характером, своєрідною і романтичною красою полонила нас з першого погляду (Т. Масенко); Внизу, в котловині світяться вогні бараків (Ю. Яновський); За півгодини вона вже мчала широкими вулицями старого містечка, розташованого в неглибокому котловані, де сходилося кілька степових балок (С. Добровольський); Ось вони минули Тептюж, .. ось бориславська кітлина (І. Франко). - Пор. ба́лка, низина́, I. яр.
I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГАпідсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА[ДЕБР]зах., ЗВІР[ІЗВІ́Р]діал.; УЛО́ГО́ВИНА (з похилими схилами); БАЙРА́К (порослий лісом, чагарником); ВИ́ЯРОК (невеликий), ПЕРЕЯ́РОК, ПРИ́ЯРОК. Понад берегами [р. Сули] стриміли покручені ламані гори з глибокими крутими ярами та западинами (І. Нечуй-Левицький); В одній з таких яруг, глибоких та покручених по всіх напрямках весняними водами, на самому дні ворушились люди (М. Коцюбинський); Крутояром, ліском.. до самісінького жежериного обійстя вони підійшли незримі й нечутні (В. Речмедін); В щілині поміж горами летів у долину потік (М. Коцюбинський); Попри дороги простяглася глибока, стрімка вниз дебра (Лесь Мартович); У зворах вітер виє-скавулить, Смереки гнуться, як тонка лоза (Д. Павличко); Повились в туман ізвори (Г. Хоткевич); Вони брели довгою і широкою улоговиною, що сивіла під місячним сяйвом і курилася парою (Григорій Тютюнник); Розточилися ви [голоснії слова], як весняна вода по ярах, по байраках, по балках (Леся Українка); Опівночі у виярок.. сунули танки (О. Гончар). - Пор. I. ба́лка, I. запа́дина.
-2-
іменник жіночого роду
(ярина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний яр яри́
родовий я́ру ярі́в
давальний я́ру, я́рові яра́м
знахідний яр яри́
орудний я́ром яра́ми
місцевий на/у яру́ на/у яра́х
кличний я́ре* яри́*

Словник синонімів

БА́ЛКА (невелика продовгаста западина з пологими схилами, звичайно в полі, у степу); ВИ́БАЛОК, ВИ́ДОЛИНОК, ВИ́ДОЛИНКАрідше, ВИ́ЯРОК (перев, меншого розміру); ЛО́ЩИ́НА, ЛОЩО́ВИ́НАрідше (не обов’язково в степу чи в полі). Оксен пішов на риск - він вирішив іти на степову смугу, щоб виярками та балками пробратися до охтирських лісів (Григорій Тютюнник); Дорога пірнала в яри і вибалки, а виринувши з них, шугала вперед через поля (П. Автомонов); Обережно почав [Варивон] переповзати вузькою видолинкою на інше місце (М. Стельмах); Земля простеляла переді мною пагорби й лощини (Ю. Яновський); Минув день, а надвечір помітив Ларіонов: з лощовини до нього повзе чоловік у військовій формі (А. Шиян). - Пор. 1. запа́дина, I. 1. яр.
ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА[УПА́ДИНА]рідко,ПАДрідко,ПОДИ́НАдіал.,ПРИ́ПАДЬдіал.;ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.); УЛО́ГО́ВИНА[ВЛО́ГО́ВИНА] (з пологими схилами); КОТЛОВИ́НА, КОТЛОВА́Н, КІТЛИ́НАдіал.,КІТЛОВИ́НАдіал. (велика, глибока); ПАДЬ (звичайно поросла лісом). Під однією горою, коло зеленої левади в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький); Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (І. Ле); Здалека вже побачив жандарм, що зараз на першій такій впадині стежка залита була каламутною, спіненою водою (І. Франко); Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша (О. Гончар); Пройшовши заглибину міждвома горбами, розвідники почали підійматись на одну із зрізаних пірамід (М. Трублаїні); Грузинська столиця, розташована в широкій улоговині між горами, своїм особливим характером, своєрідною і романтичною красою полонила нас з першого погляду (Т. Масенко); Внизу, в котловині світяться вогні бараків (Ю. Яновський); За півгодини вона вже мчала широкими вулицями старого містечка, розташованого в неглибокому котловані, де сходилося кілька степових балок (С. Добровольський); Ось вони минули Тептюж, .. ось бориславська кітлина (І. Франко). - Пор. ба́лка, низина́, I. яр.
I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГАпідсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА[ДЕБР]зах., ЗВІР[ІЗВІ́Р]діал.; УЛО́ГО́ВИНА (з похилими схилами); БАЙРА́К (порослий лісом, чагарником); ВИ́ЯРОК (невеликий), ПЕРЕЯ́РОК, ПРИ́ЯРОК. Понад берегами [р. Сули] стриміли покручені ламані гори з глибокими крутими ярами та западинами (І. Нечуй-Левицький); В одній з таких яруг, глибоких та покручених по всіх напрямках весняними водами, на самому дні ворушились люди (М. Коцюбинський); Крутояром, ліском.. до самісінького жежериного обійстя вони підійшли незримі й нечутні (В. Речмедін); В щілині поміж горами летів у долину потік (М. Коцюбинський); Попри дороги простяглася глибока, стрімка вниз дебра (Лесь Мартович); У зворах вітер виє-скавулить, Смереки гнуться, як тонка лоза (Д. Павличко); Повились в туман ізвори (Г. Хоткевич); Вони брели довгою і широкою улоговиною, що сивіла під місячним сяйвом і курилася парою (Григорій Тютюнник); Розточилися ви [голоснії слова], як весняна вода по ярах, по байраках, по балках (Леся Українка); Опівночі у виярок.. сунули танки (О. Гончар). - Пор. I. ба́лка, I. запа́дина.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний яр  
родовий я́рі  
давальний я́рі  
знахідний яр  
орудний я́р’ю  
місцевий на/у я́рі  
кличний я́ре*  

Словник синонімів

ВЕСНА́ (пора року між зимою та літом), ЯРпоет.;ПРО́ВЕСНА, ПРО́ВЕСІНЬ, ВІ́ДЗИМКИрозм. (рання весна, початковий її період). А весна була, як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (О. Вишня); Яр цвітом крила луг (Уляна Кравченко); Зусюди тягло вільглим холодком, крізь який пробивались ледь уловимі пахощі провесни (М. Олійник); Вже наступала провесінь, стояв кінець березня, а чи й початок квітня (Ю. Збанацький).
ЯРИНА́ (сходи або посіви ярих культур), ЯРОВИНА́, Я́РІ, ЯРОВІ́, ЯРдіал.Зелені сходи ярини купалися в росах (І. Цюпа); - Ото згір’ям яровина переливається, а з цього боку озима пшениця (О. Донченко); Щоб добре вродили і ярі, треба вчасно підняти зяб, внести добрива (з журналу).
-3-
іменник жіночого роду
(лютість) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний яр яри́
родовий я́ру ярі́в
давальний я́ру, я́рові яра́м
знахідний яр яри́
орудний я́ром яра́ми
місцевий на/у яру́ на/у яра́х
кличний я́ре* яри́*

Словник синонімів

БА́ЛКА (невелика продовгаста западина з пологими схилами, звичайно в полі, у степу); ВИ́БАЛОК, ВИ́ДОЛИНОК, ВИ́ДОЛИНКАрідше, ВИ́ЯРОК (перев, меншого розміру); ЛО́ЩИ́НА, ЛОЩО́ВИ́НАрідше (не обов’язково в степу чи в полі). Оксен пішов на риск - він вирішив іти на степову смугу, щоб виярками та балками пробратися до охтирських лісів (Григорій Тютюнник); Дорога пірнала в яри і вибалки, а виринувши з них, шугала вперед через поля (П. Автомонов); Обережно почав [Варивон] переповзати вузькою видолинкою на інше місце (М. Стельмах); Земля простеляла переді мною пагорби й лощини (Ю. Яновський); Минув день, а надвечір помітив Ларіонов: з лощовини до нього повзе чоловік у військовій формі (А. Шиян). - Пор. 1. запа́дина, I. 1. яр.
ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА[УПА́ДИНА]рідко,ПАДрідко,ПОДИ́НАдіал.,ПРИ́ПАДЬдіал.;ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.); УЛО́ГО́ВИНА[ВЛО́ГО́ВИНА] (з пологими схилами); КОТЛОВИ́НА, КОТЛОВА́Н, КІТЛИ́НАдіал.,КІТЛОВИ́НАдіал. (велика, глибока); ПАДЬ (звичайно поросла лісом). Під однією горою, коло зеленої левади в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький); Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (І. Ле); Здалека вже побачив жандарм, що зараз на першій такій впадині стежка залита була каламутною, спіненою водою (І. Франко); Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша (О. Гончар); Пройшовши заглибину міждвома горбами, розвідники почали підійматись на одну із зрізаних пірамід (М. Трублаїні); Грузинська столиця, розташована в широкій улоговині між горами, своїм особливим характером, своєрідною і романтичною красою полонила нас з першого погляду (Т. Масенко); Внизу, в котловині світяться вогні бараків (Ю. Яновський); За півгодини вона вже мчала широкими вулицями старого містечка, розташованого в неглибокому котловані, де сходилося кілька степових балок (С. Добровольський); Ось вони минули Тептюж, .. ось бориславська кітлина (І. Франко). - Пор. ба́лка, низина́, I. яр.
I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГАпідсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА[ДЕБР]зах., ЗВІР[ІЗВІ́Р]діал.; УЛО́ГО́ВИНА (з похилими схилами); БАЙРА́К (порослий лісом, чагарником); ВИ́ЯРОК (невеликий), ПЕРЕЯ́РОК, ПРИ́ЯРОК. Понад берегами [р. Сули] стриміли покручені ламані гори з глибокими крутими ярами та западинами (І. Нечуй-Левицький); В одній з таких яруг, глибоких та покручених по всіх напрямках весняними водами, на самому дні ворушились люди (М. Коцюбинський); Крутояром, ліском.. до самісінького жежериного обійстя вони підійшли незримі й нечутні (В. Речмедін); В щілині поміж горами летів у долину потік (М. Коцюбинський); Попри дороги простяглася глибока, стрімка вниз дебра (Лесь Мартович); У зворах вітер виє-скавулить, Смереки гнуться, як тонка лоза (Д. Павличко); Повились в туман ізвори (Г. Хоткевич); Вони брели довгою і широкою улоговиною, що сивіла під місячним сяйвом і курилася парою (Григорій Тютюнник); Розточилися ви [голоснії слова], як весняна вода по ярах, по байраках, по балках (Леся Українка); Опівночі у виярок.. сунули танки (О. Гончар). - Пор. I. ба́лка, I. запа́дина.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний яр  
родовий я́рі  
давальний я́рі  
знахідний яр  
орудний я́р’ю  
місцевий на/у я́рі  
кличний я́ре*  

Словник синонімів

ВЕСНА́ (пора року між зимою та літом), ЯРпоет.;ПРО́ВЕСНА, ПРО́ВЕСІНЬ, ВІ́ДЗИМКИрозм. (рання весна, початковий її період). А весна була, як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (О. Вишня); Яр цвітом крила луг (Уляна Кравченко); Зусюди тягло вільглим холодком, крізь який пробивались ледь уловимі пахощі провесни (М. Олійник); Вже наступала провесінь, стояв кінець березня, а чи й початок квітня (Ю. Збанацький).
ЯРИНА́ (сходи або посіви ярих культур), ЯРОВИНА́, Я́РІ, ЯРОВІ́, ЯРдіал.Зелені сходи ярини купалися в росах (І. Цюпа); - Ото згір’ям яровина переливається, а з цього боку озима пшениця (О. Донченко); Щоб добре вродили і ярі, треба вчасно підняти зяб, внести добрива (з журналу).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний яр  
родовий я́рі  
давальний я́рі  
знахідний яр  
орудний я́р’ю  
місцевий на/у я́рі  
кличний я́ре*  

Словник синонімів

ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬпідсил.,РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬпідсил.,ЛЮ́ТОЩІмн., підсил.,ШАЛпідсил.,ШАЛЕ́НСТВОпідсил.,ШАЛЬГА́діал.,ЗАВЗЯ́ТОКдіал.,ЗАЇ́ЛІСТЬдіал.,Я́РІСТЬрідше,ЯРрідко. І батьківська несправедливість закладає злість і ненависть в дитяче серце (М. Коцюбинський); - Не злобою все має жити на світі! (М. Стельмах); Маси врангелівської кінноти.. з озлобленістю і впертістю приречених рвались з півночі до кримських перешийків (О. Гончар); Він ішов, весь переповнений люттю, котру не було на що вилити (Г. Хоткевич); Її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Не хотіла [Ганя] сперечатися з ним.. На упір не багато з ним вдіє, хіба доведе його до завзятку. А такого не бажала собі (А. Крушельницький); Він оживився, очі його горіли і з уст щез вираз тупої заїлості (І. Франко). - Пор. 1. лють, непри́язнь.
-4-
іменник жіночого роду
(фарба)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний яр яри́
родовий я́ру ярі́в
давальний я́ру, я́рові яра́м
знахідний яр яри́
орудний я́ром яра́ми
місцевий на/у яру́ на/у яра́х
кличний я́ре* яри́*

Словник синонімів

БА́ЛКА (невелика продовгаста западина з пологими схилами, звичайно в полі, у степу); ВИ́БАЛОК, ВИ́ДОЛИНОК, ВИ́ДОЛИНКАрідше, ВИ́ЯРОК (перев, меншого розміру); ЛО́ЩИ́НА, ЛОЩО́ВИ́НАрідше (не обов’язково в степу чи в полі). Оксен пішов на риск - він вирішив іти на степову смугу, щоб виярками та балками пробратися до охтирських лісів (Григорій Тютюнник); Дорога пірнала в яри і вибалки, а виринувши з них, шугала вперед через поля (П. Автомонов); Обережно почав [Варивон] переповзати вузькою видолинкою на інше місце (М. Стельмах); Земля простеляла переді мною пагорби й лощини (Ю. Яновський); Минув день, а надвечір помітив Ларіонов: з лощовини до нього повзе чоловік у військовій формі (А. Шиян). - Пор. 1. запа́дина, I. 1. яр.
ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА[УПА́ДИНА]рідко,ПАДрідко,ПОДИ́НАдіал.,ПРИ́ПАДЬдіал.;ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.); УЛО́ГО́ВИНА[ВЛО́ГО́ВИНА] (з пологими схилами); КОТЛОВИ́НА, КОТЛОВА́Н, КІТЛИ́НАдіал.,КІТЛОВИ́НАдіал. (велика, глибока); ПАДЬ (звичайно поросла лісом). Під однією горою, коло зеленої левади в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький); Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (І. Ле); Здалека вже побачив жандарм, що зараз на першій такій впадині стежка залита була каламутною, спіненою водою (І. Франко); Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша (О. Гончар); Пройшовши заглибину міждвома горбами, розвідники почали підійматись на одну із зрізаних пірамід (М. Трублаїні); Грузинська столиця, розташована в широкій улоговині між горами, своїм особливим характером, своєрідною і романтичною красою полонила нас з першого погляду (Т. Масенко); Внизу, в котловині світяться вогні бараків (Ю. Яновський); За півгодини вона вже мчала широкими вулицями старого містечка, розташованого в неглибокому котловані, де сходилося кілька степових балок (С. Добровольський); Ось вони минули Тептюж, .. ось бориславська кітлина (І. Франко). - Пор. ба́лка, низина́, I. яр.
I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГАпідсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА[ДЕБР]зах., ЗВІР[ІЗВІ́Р]діал.; УЛО́ГО́ВИНА (з похилими схилами); БАЙРА́К (порослий лісом, чагарником); ВИ́ЯРОК (невеликий), ПЕРЕЯ́РОК, ПРИ́ЯРОК. Понад берегами [р. Сули] стриміли покручені ламані гори з глибокими крутими ярами та западинами (І. Нечуй-Левицький); В одній з таких яруг, глибоких та покручених по всіх напрямках весняними водами, на самому дні ворушились люди (М. Коцюбинський); Крутояром, ліском.. до самісінького жежериного обійстя вони підійшли незримі й нечутні (В. Речмедін); В щілині поміж горами летів у долину потік (М. Коцюбинський); Попри дороги простяглася глибока, стрімка вниз дебра (Лесь Мартович); У зворах вітер виє-скавулить, Смереки гнуться, як тонка лоза (Д. Павличко); Повились в туман ізвори (Г. Хоткевич); Вони брели довгою і широкою улоговиною, що сивіла під місячним сяйвом і курилася парою (Григорій Тютюнник); Розточилися ви [голоснії слова], як весняна вода по ярах, по байраках, по балках (Леся Українка); Опівночі у виярок.. сунули танки (О. Гончар). - Пор. I. ба́лка, I. запа́дина.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний яр  
родовий я́рі  
давальний я́рі  
знахідний яр  
орудний я́р’ю  
місцевий на/у я́рі  
кличний я́ре*  

Словник синонімів

ВЕСНА́ (пора року між зимою та літом), ЯРпоет.;ПРО́ВЕСНА, ПРО́ВЕСІНЬ, ВІ́ДЗИМКИрозм. (рання весна, початковий її період). А весна була, як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (О. Вишня); Яр цвітом крила луг (Уляна Кравченко); Зусюди тягло вільглим холодком, крізь який пробивались ледь уловимі пахощі провесни (М. Олійник); Вже наступала провесінь, стояв кінець березня, а чи й початок квітня (Ю. Збанацький).
ЯРИНА́ (сходи або посіви ярих культур), ЯРОВИНА́, Я́РІ, ЯРОВІ́, ЯРдіал.Зелені сходи ярини купалися в росах (І. Цюпа); - Ото згір’ям яровина переливається, а з цього боку озима пшениця (О. Донченко); Щоб добре вродили і ярі, треба вчасно підняти зяб, внести добрива (з журналу).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний яр  
родовий я́рі  
давальний я́рі  
знахідний яр  
орудний я́р’ю  
місцевий на/у я́рі  
кличний я́ре*  

Словник синонімів

ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬпідсил.,РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬпідсил.,ЛЮ́ТОЩІмн., підсил.,ШАЛпідсил.,ШАЛЕ́НСТВОпідсил.,ШАЛЬГА́діал.,ЗАВЗЯ́ТОКдіал.,ЗАЇ́ЛІСТЬдіал.,Я́РІСТЬрідше,ЯРрідко. І батьківська несправедливість закладає злість і ненависть в дитяче серце (М. Коцюбинський); - Не злобою все має жити на світі! (М. Стельмах); Маси врангелівської кінноти.. з озлобленістю і впертістю приречених рвались з півночі до кримських перешийків (О. Гончар); Він ішов, весь переповнений люттю, котру не було на що вилити (Г. Хоткевич); Її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Не хотіла [Ганя] сперечатися з ним.. На упір не багато з ним вдіє, хіба доведе його до завзятку. А такого не бажала собі (А. Крушельницький); Він оживився, очі його горіли і з уст щез вираз тупої заїлості (І. Франко). - Пор. 1. лють, непри́язнь.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний яр  
родовий я́рі  
давальний я́рі  
знахідний яр  
орудний я́р’ю  
місцевий на/у я́рі  
кличний я́ре*