-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | янтарі́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | янтарі́тиме | янтарі́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | янтарі́є | янтарі́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
янтарі́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | янтарі́в | янтарі́ли |
жін. р. | янтарі́ла |
сер. р. | янтарі́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
янтарі́вши* |
Словник синонімів
ЖОВТІ́ТИСЯ (виділятися жовтим кольором), ЖОВТІ́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТА́ВИТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЯНТАРІ́ТИ, ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). - Док.: зажовті́тися, зажовті́ти, зазолоти́тися, зазолоті́ти. Вдалині жовтіється осінній ліс; Родючий баштан жовтіє динями (Марко Вовчок); На широченній рівнині.. яскраво золотились соняшники (О. Гончар); З висоти добре видно, як пізня осінь поділила безмежжя полів на чорні й зелені барви, між якими подекуди золотавились скирти пшеничної соломи (з журналу); По грядках - мак і квіти, І сонях золотів (А. Малишко); Де-не-де у вікнах світло янтаріє (В. Сосюра); Половіє безмежний клин озимої пшениці (Ю. Яновський). - Пор. 1. виділя́тися.