-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Я́ма  
родовий Я́ми  
давальний Я́мі  
знахідний Я́му  
орудний Я́мою  
місцевий на/у Я́мі  
кличний Я́мо*  
-2-
іменник жіночого роду
(річка в Росії)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Я́ма  
родовий Я́ми  
давальний Я́мі  
знахідний Я́му  
орудний Я́мою  
місцевий на/у Я́мі  
кличний Я́мо*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Я́ма  
родовий Я́ми  
давальний Я́мі  
знахідний Я́му  
орудний Я́мою  
місцевий на/у Я́мі  
кличний Я́мо*  
-3-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Я́ма  
родовий Я́ми  
давальний Я́мі  
знахідний Я́му  
орудний Я́мою  
місцевий на/у Я́мі  
кличний Я́мо*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Я́ма  
родовий Я́ми  
давальний Я́мі  
знахідний Я́му  
орудний Я́мою  
місцевий на/у Я́мі  
кличний Я́мо*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний я́ма я́ми
родовий я́ми ям
давальний я́мі я́мам
знахідний я́му я́ми
орудний я́мою я́мами
місцевий на/у я́мі на/у я́мах
кличний я́мо* я́ми*

Словник синонімів

ВИБО́ЇНА (заглиблення на дорозі, що утворилося внаслідок частої їзди), ВИ́БІЙ, Я́МА, БАЮ́РАрідше,ЗАБО́ЇНАдіал.,ЗАБІ́Йдіал.На вибоїні машина підскочила (М. Чабанівський); З темряви ночі, тихо і плавно погойдуючись на вибоях, виринув силует легкової машини (Я. Качура); Ішов, ішов дорогою, та й у яму впав (прислів’я); Візок, запряжений однією конякою, стрибав по баюрах (П. Панч); М’яко гойдається бричка на забоїнах (Н. Рибак); Великі забої були на шляху (Словник Б. Грінченка).
В’ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в’язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГАрозм., зневажл.,ТЕМНИ́ЦЯзаст., поет.,ОСТРО́Гзаст.,Я́МАзаст., КРИМІНА́Лзаст., ПО́РУБзаст.,КУ́НАзаст.,ЗАТВО́Рзаст., ХУРДИ́ГАзаст., розм.,КОЗА́заст. розм.,КАЗЕ́НКАдіал.,ЦЮ́ПАдіал.,ФУРДИ́ГАдіал. рідше; ЦЕНТРА́Лзаст.,ЦЕНТРА́ЛКАзаст. розм. (в дорев. Росії - центральна каторжна тюрма перев. для політичних в’язнів); АРЕШТА́НТСЬКА, АРЕ́ШТзаст., БУЦЕГА́РНЯзаст. розм.,КАТАЛА́ЖКАзаст. розм.,ТЕ́МНАзаст.,ХОЛО́ДНАзаст.,ЧО́РНАзаст. (приміщення для тимчасового утримання арештованих, в’язнів). - Пане полковнику, ми вже в Варшаві. Пан Остап сидить у міській в’язниці (О. Довженко); Джерю випустили з тюрми на волю (І. Нечуй-Левицький); Беруть коваля, кують та ведуть до темниці (Н. Кобринська); [Іван:] Гаврила Куксенка в острог посадовили за те, що вкрав курку у шинкаря (М. Кропивницький); - Сидів я тоді в отсій ямі в слідстві (І. Франко); Він був головний злодій та й забив одного чоловіка в селі. Сидів уже кільканадцять літ у криміналі (Лесь Мартович); - До порубу приставити з мері або чуді, щоб ніхто не збагнув мови в’язневої (П. Загребельний); У нас, скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз - іди собі к нечистій матері! (П. Куліш); - Місяць у казенці та на цегляних ребрах спати, - тут, діду, чоловік вовком завиє (І. Франко); За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (О. Досвітній); - Я з фурдиги. - Мокра і розпатлана, страшніша за всі привиди, стояла [Ольга] в хаті і просилася (Я. Качура); Розповідав.. про безсонні ночі в Миколаївському каторжному централі (О. Гончар); Петруся продержали три тижні в поліційнім арешті (І. Франко); Економ її вигнав і настрахав, що посадить у буцегарню (В. Кучер); Вони наскочили на беззбройного незаможника, який стояв на варті біля каталажки, і випустили Собченка (І. Ле); Старий гріх знову прокинувся, завів його.. в темну, а з темної на вулицю (Панас Мирний); - Соцький! - гукнув суддя. - Одведи бабу в холодну! (Л. Яновська); Узяли Чіпку п’яного, силоміць посадили в чорну (Панас Мирний).
МОГИ́ЛА (заглиблення в землі, в яке ховають тіло покійного; місце похорону й насип на ньому),ДОМОВИ́НА, ГРІБ[ГРОБ]розм.;Я́МА, ДІЛдіал. (заглиблення в землі для похорону);ПОХОВА́ННЯ (місце похорону); ГРОБО́К, ГРО́БИК (насипаний горбик землі на місце, де поховано померлого); КУРГА́Н (високий насип на місці давнього поховання); ГРОБНИ́ЦЯ, СКЛЕП, КРИ́ПТА, ГРОБОВИ́ЩЕ (спеціальна споруда, де ховають тіло померлого);МАЙДА́Нспец. (стародавнє місце похорону). Так Калинка потрапив до лазарету, а не в братню могилу (А. Дімаров); -. Чи пронизала тебе вража куля на війні? І загребли твої кості з кінськими кістками в одну домовину? (Панас Мирний); Опускають в гріб Якима (С. Руданський); Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла; Живого б любила, другу б задушила, А до неживого у яму б лягла (Т. Шевченко); Онтам, в долині, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові (М. Коцюбинський); Розкопано сотні стародавніх поховань (з журналу); На цвинтарі задумалася темна церковиця, і Марії чомусь здається, що то стоїть між гробками скорбна черниця (М. Стельмах); Тисячорічні кургани, наче горби довжелезних верблюдів, стріли його на виднокрузі (Н. Рибак); Це було обличчя мерця, подоба якоїсь єгипетської мумії, вийнятої з гробниці (О. Гончар); Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати, Молодую Бондарівну гарно поховати (пісня); [Куниця:] При розкопках кожного кургану, при розкритті кожної крипти незмінно фігурує своя "золота чаша" (П. Кочура); Тишею, спокоєм гробовища повіяло від цього тихого кутка (З. Тулуб).
Я́МА (заглиблення в землі, на дні річки тощо), ГЛИ́БКАдіал.; ВИ́РВА (перев. від вибухів снарядів і т. ін.); КОВБА́НЯ (перев. з водою); ЧОРТОРИ́Й, ПРІ́РВАрідше (в річці, морі). Ішов, ішов дорогою, та і в яму впав; любив, любив хорошую, та й плюгаву взяв (прислів’я); Отут, ближче до призьби, темніє глибка, в якій літує качка (М. Стельмах); Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (В. Кучер); Тьмяне світло [ліхтарика] відбивалося на тихій поверхні калюжі. Жигай уже ось кілька років збирався засипати цю ковбаню (А. Шиян); Мчав [сом] .. до найдальших закутків свого царства, до найглибших чорториїв, до найтемніших вод (П. Загребельний); Ось уже недалеко прірва... Вирує в ній і піниться вода (А. Шиян).

Словник фразеологізмів

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му). Заподіяти собі смерть; позбавити себе життя, померти. Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез [через] силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський); — Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу). живи́й у я́му (у моги́лу) полі́зеш. Було б здоров’я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко); Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко).

живи́м у я́му (в домови́ну, в моги́лу, в зе́млю і т. ін.) ляга́ти. Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись [прохарчуватися] (Г. Квітка-Основ’яненко); Коли мені їхати звідсіля, то краще живою в домовину лягати (С. Васильченко). жива́ б у зе́млю пішла́. — Як згадаю про матіночку мою, жива б у землю пішла… (Г. Квітка-Основ’яненко).

копа́ти я́му (моги́лу) кому, на кого, під кого. Підступно, таємно готувати кому-небудь неприємність, шкодити. З молодим агрономом Семен ніяк не міг порозумітися і потайки почав йому копати яму (М. Стельмах); По службі ти високо підеш. Хороше жити будеш. Вороги на тебе копають яму, та самі туди впадуть (Григорій Тютюнник); [Яремчук:] Поки Рогуля домагався високої посади, під .. директора яму копав, то скрізь доводив, що .. реконструкція до зарізу потрібна (І. Муратов).

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му). Заподіяти собі смерть; позбавити себе життя, померти. Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез [через] силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський); — Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу). живи́й у я́му (у моги́лу) полі́зеш. Було б здоров’я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко); Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко).

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му). Заподіяти собі смерть; позбавити себе життя, померти. Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез [через] силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський); — Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу). живи́й у я́му (у моги́лу) полі́зеш. Було б здоров’я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко); Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко).

лягти́ в моги́лу (в домови́ну, в гріб, в я́му і т. ін.). Померти, загинути. Грабовський  .. залишився до кінця незламним, хоча й передчасно ліг у могилу! (З журналу); Ніяк не збагну, що воно за людина. Коли отак про себе турбуватиметься та дбатиме — ляже в домовину… (Ю. Збанацький); Чи я знайду спочинок за життя, А чи тоді, як ляжу в домовину..? (М. Вороний); — Уб’ють тебе, вона [мати] в гріб ляже; живи для неї, я прошу (І. Котляревський); Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг (С. Руданський); — Як ляжу у ямі, тоді вже згадають,— я знаю,— Й мене словом теплим та щирим! (М. Старицький). ляга́ти в труну́. Нехай ще раз усміхнеться Серце на чужині, Поки ляже в чужу землю. В чужій домовині (Т. Шевченко); Лягала молодь у труну .. з одважним усміхом, немов байдужа (Леся Українка); // Бути знищеним, розромленим (перев. про ворогів). В могилу ляже проклята звірота. І смерть її — нам золоті ворота (П. Тичина).

поганя́ти до я́ми. Помирати. Як принести води та мочить сухарі, то лучче [краще] поганяй до ями (Укр.. присл..); Колись за Франца Йосифа та польського панства бідак все життя пнувся на свою хатинку, витягав з себе соки й з нової хати поганяв до ями… (С. Чорнобривець); // Чекати смерті. Думка одна вже в мене тепер: поганяй до ями! (А.Тесленко).

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му). Заподіяти собі смерть; позбавити себе життя, померти. Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез [через] силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський); — Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу). живи́й у я́му (у моги́лу) полі́зеш. Було б здоров’я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко); Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко).

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му). Заподіяти собі смерть; позбавити себе життя, померти. Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез [через] силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський); — Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу). живи́й у я́му (у моги́лу) полі́зеш. Було б здоров’я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко); Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко).

хоч [живце́м (живи́м)] у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т. ін.) ляга́й. Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; надто тяжко. — Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик); — На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко); Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа). хоч у я́му. — Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський).

хоч [живце́м (живи́м)] у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т. ін.) ляга́й. Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; надто тяжко. — Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик); — На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко); Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа). хоч у я́му. — Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський).

хоч [живце́м (живи́м)] у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т. ін.) ляга́й. Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; надто тяжко. — Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик); — На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко); Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа). хоч у я́му. — Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський).

хоч [живце́м (живи́м)] у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т. ін.) ляга́й. Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; надто тяжко. — Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик); — На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко); Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа). хоч у я́му. — Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський).