-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | язи́чник | язи́чники |
| родовий | язи́чника | язи́чників |
| давальний | язи́чникові, язи́чнику | язи́чникам |
| знахідний | язи́чника | язи́чників |
| орудний | язи́чником | язи́чниками |
| місцевий | на/у язи́чникові, язи́чнику | на/у язи́чниках |
| кличний | язи́чнику | язи́чники |
Словник синонімів
ПОГА́НИ́Н (той, хто не сповідує християнської віри), НЕХРИСТИЯ́НИ́Н, НЕХРЕЩЕ́НИЙ, ЯЗИ́ЧНИК, НЕ́ХРИСТ заст., розм. Він зрідні став сирійським поганинам, - Що йменувались "пильними". Вони, закони діставши від іудеїв, Так пильнували недоторканість їхню, Коли навіть ті вже забули про них (переклад І. Драча); [Люцій:] Тоді, коли скликалися ті збори, Руфін ще справді був нехристиянин (Леся Українка); Залишаючись ще досить тривалий час язичниками, вони поклонялись звичним божествам - ідолам (з журналу); На шпилі костьолу з’явилося досить чітке зображення змії. Спочатку думали, що її намалював якийсь нехрист (з журналу).