явлений 2 значення

-1-
дієприкметник
(виявлений, показаний) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний я́влений я́влена я́влене я́влені
родовий я́вленого я́вленої я́вленого я́влених
давальний я́вленому я́вленій я́вленому я́вленим
знахідний я́влений, я́вленого я́влену я́влене я́влені, я́влених
орудний я́вленим я́вленою я́вленим я́вленими
місцевий на/у я́вленому, я́вленім на/у я́вленій на/у я́вленому, я́вленім на/у я́влених
-2-
прикметник
(чудодійний) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний я́влений я́влена я́влене я́влені
родовий я́вленого я́вленої я́вленого я́влених
давальний я́вленому я́вленій я́вленому я́вленим
знахідний я́влений, я́вленого я́влену я́влене я́влені, я́влених
орудний я́вленим я́вленою я́вленим я́вленими
місцевий на/у я́вленому, я́вленім на/у я́вленій на/у я́вленому, я́вленім на/у я́влених

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний явле́ний явле́на явле́не явле́ні
родовий явле́ного явле́ної явле́ного явле́них
давальний явле́ному явле́ній явле́ному явле́ним
знахідний явле́ний, явле́ного явле́ну явле́не явле́ні, явле́них
орудний явле́ним явле́ною явле́ним явле́ними
місцевий на/у явле́ному, явле́нім на/у явле́ній на/у явле́ному, явле́нім на/у явле́них