яблучник 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(торговець яблуками; прихильник партії ’Яблуко’)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | я́блучник | я́блучники |
| родовий | я́блучника | я́блучників |
| давальний | я́блучникові, я́блучнику | я́блучникам |
| знахідний | я́блучника | я́блучників |
| орудний | я́блучником | я́блучниками |
| місцевий | на/у я́блучникові, я́блучнику | на/у я́блучниках |
| кличний | я́блучнику | я́блучники |
-2-
іменник чоловічого роду
(сидр)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | я́блучник | я́блучники |
| родовий | я́блучника | я́блучників |
| давальний | я́блучникові, я́блучнику | я́блучникам |
| знахідний | я́блучника | я́блучників |
| орудний | я́блучником | я́блучниками |
| місцевий | на/у я́блучникові, я́блучнику | на/у я́блучниках |
| кличний | я́блучнику | я́блучники |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | я́блучник | |
| родовий | я́блучнику | |
| давальний | я́блучнику, я́блучникові | |
| знахідний | я́блучник | |
| орудний | я́блучником | |
| місцевий | на/у я́блучнику | |
| кличний | я́блучнику* |