юстівний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний юстівни́й юстівна́ юстівне́ юстівні́
родовий юстівно́го юстівно́ї юстівно́го юстівни́х
давальний юстівно́му юстівні́й юстівно́му юстівни́м
знахідний юстівни́й, юстівно́го юстівну́ юстівне́ юстівні́, юстівни́х
орудний юстівни́м юстівно́ю юстівни́м юстівни́ми
місцевий на/у юстівно́му, юстівні́м на/у юстівні́й на/у юстівно́му, юстівні́м на/у юстівни́х