юстований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний юсто́ваний юсто́вана юсто́ване юсто́вані
родовий юсто́ваного юсто́ваної юсто́ваного юсто́ваних
давальний юсто́ваному юсто́ваній юсто́ваному юсто́ваним
знахідний юсто́ваний юсто́вану юсто́ване юсто́вані
орудний юсто́ваним юсто́ваною юсто́ваним юсто́ваними
місцевий на/у юсто́ваному, юсто́ванім на/у юсто́ваній на/у юсто́ваному, юсто́ванім на/у юсто́ваних