юстирувальний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний юстирува́льний юстирува́льна юстирува́льне юстирува́льні
родовий юстирува́льного юстирува́льної юстирува́льного юстирува́льних
давальний юстирува́льному юстирува́льній юстирува́льному юстирува́льним
знахідний юстирува́льний, юстирува́льного юстирува́льну юстирува́льне юстирува́льні, юстирува́льних
орудний юстирува́льним юстирува́льною юстирува́льним юстирува́льними
місцевий на/у юстирува́льному, юстирува́льнім на/у юстирува́льній на/у юстирува́льному, юстирува́льнім на/у юстирува́льних