юстирний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний юсти́рний юсти́рна юсти́рне юсти́рні
родовий юсти́рного юсти́рної юсти́рного юсти́рних
давальний юсти́рному юсти́рній юсти́рному юсти́рним
знахідний юсти́рний, юсти́рного юсти́рну юсти́рне юсти́рні, юсти́рних
орудний юсти́рним юсти́рною юсти́рним юсти́рними
місцевий на/у юсти́рному, юсти́рнім на/у юсти́рній на/у юсти́рному, юсти́рнім на/у юсти́рних