юртуватися 2 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(бути в збудженому стані, хвилюватися) [розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | юртува́тися, юртува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | юрту́ймося, юрту́ймось | |
| 2 особа | юрту́йся, юрту́йсь | юрту́йтеся, юрту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | юртува́тимуся, юртува́тимусь | юртува́тимемося, юртува́тимемось, юртува́тимемся |
| 2 особа | юртува́тимешся | юртува́тиметеся, юртува́тиметесь |
| 3 особа | юртува́тиметься | юртува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | юрту́юся, юрту́юсь | юрту́ємося, юрту́ємось, юрту́ємся |
| 2 особа | юрту́єшся | юрту́єтеся, юрту́єтесь |
| 3 особа | юрту́ється | юрту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| юрту́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | юртува́вся, юртува́всь | юртува́лися, юртува́лись |
| жін. р. | юртува́лася, юртува́лась | |
| сер. р. | юртува́лося, юртува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| юртува́вшись | ||
-2-
дієслово недоконаного виду
(юрбитися) [розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | юртува́тися, юртува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | юрту́ймося, юрту́ймось | |
| 2 особа | юрту́йся, юрту́йсь | юрту́йтеся, юрту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | юртува́тимуся, юртува́тимусь | юртува́тимемося, юртува́тимемось, юртува́тимемся |
| 2 особа | юртува́тимешся | юртува́тиметеся, юртува́тиметесь |
| 3 особа | юртува́тиметься | юртува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | юрту́юся, юрту́юсь | юрту́ємося, юрту́ємось, юрту́ємся |
| 2 особа | юрту́єшся | юрту́єтеся, юрту́єтесь |
| 3 особа | юрту́ється | юрту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| юрту́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | юртува́вся, юртува́всь | юртува́лися, юртува́лись |
| жін. р. | юртува́лася, юртува́лась | |
| сер. р. | юртува́лося, юртува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| юртува́вшись | ||
Словник відмінків
| Інфінітив | юртува́тися, юртува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | юрту́ймося, юрту́ймось | |
| 2 особа | юрту́йтеся, юрту́йтесь | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | юртува́тимемося, юртува́тимемось, юртува́тимемся | |
| 2 особа | юртува́тиметеся, юртува́тиметесь | |
| 3 особа | юртува́тиметься | юртува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | юрту́ємося, юрту́ємось, юрту́ємся | |
| 2 особа | юрту́єтеся, юрту́єтесь | |
| 3 особа | юрту́ється | юрту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| юрту́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | юртува́вся, юртува́всь | юртува́лися, юртува́лись |
| жін. р. | юртува́лася, юртува́лась | |
| сер. р. | юртува́лося, юртува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| юртува́вшись | ||