-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ю́рта ю́рти
родовий ю́рти юрт
давальний ю́рті ю́ртам
знахідний ю́рту ю́рти
орудний ю́ртою ю́ртами
місцевий на/у ю́рті на/у ю́ртах
кличний ю́рто* ю́рти*

Словник синонімів

Ю́РТА (переносне - перев. конусоподібне - житло з жердин, укрите шкурами, повстю тощо, в кочових народів), КИБИ́ТКА. І от я вже за тисячі верстов од рідних. Самотний, зажурений вигнанець Сиджу у юрті (С. Васильченко).