-1-
іменник чоловічого роду, істота
(в’юрок)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний юро́к юрки́
родовий юрка́ юркі́в
давальний юрко́ві, юрку́ юрка́м
знахідний юрка́ юрки́, юркі́в
орудний юрко́м юрка́ми
місцевий на/у юрко́ві, юрку́ на/у юрка́х
кличний юрку́ юрки́
-2-
іменник чоловічого роду
(цурка)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний юро́к юрки́
родовий юрка́ юркі́в
давальний юрко́ві, юрку́ юрка́м
знахідний юрка́ юрки́, юркі́в
орудний юрко́м юрка́ми
місцевий на/у юрко́ві, юрку́ на/у юрка́х
кличний юрку́ юрки́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний юро́к юрки́
родовий юрка́ юркі́в
давальний юрку́, юрко́ві юрка́м
знахідний юро́к юрки́
орудний юрко́м юрка́ми
місцевий на/у юрку́, юрко́ві на/у юрка́х
кличний юрку́* юрки́*

Словник синонімів

ЮРО́К (трубочка, зроблена зі стовбура бузини або іншого дерева, що використовується під час змотування ниток у клубок), Ю́РИК. Сюрчала міцна нитка в дерев’янім юрку (І. Цюпа); Сюркає в руках в Олексія дерев’яний юрик (І. Цюпа).